Рішення щодо можливостей міжзонального хеджування ризиків
1. ОСП на кордоні торгової зони здійснюють випуск довгострокових прав на передачу, крім випадків, коли компетентні регуляторні органи на кордоні торгової зони ухвалили координоване рішення не здійснювати випуск довгострокових прав на передачу на кордоні торгової зони. У ході ухвалення їхніх рішень компетентні регуляторні органи на кордоні торгової зони повинні проводити консультації з регуляторними органами у відповідному регіоні розрахування пропускної спроможності та враховувати їхні висновки.
2. Якщо на момент набуття чинності цим Регламентом на кордоні торгової зони відсутні довгострокові права на передачу, компетентні регуляторні органи на кордоні торгової зони повинні ухвалити координовані рішення про впровадження довгострокових прав на передачу не пізніше ніж через шість місяців після набуття чинності цим Регламентом.
3. Рішення відповідно до параграфів 1 і 2 повинні ґрунтуватися на результатах оцінювання, які мають визначати, чи форвардний ринок електроенергії надає достатні можливості хеджування у відповідних торгових зонах. Оцінювання повинне проводитися в координований спосіб компетентними регуляторними органами на кордоні торгової зони та повинне включати принаймні:
(a) консультацію з учасниками ринку щодо їхніх потреб у можливостях міжзонального хеджування ризиків на відповідних кордонах торгової зони;
(b) оцінювання.
4. Оцінювання, зазначене в параграфі 3(b), повинне досліджувати функціонування оптових ринків електроенергії та повинне ґрунтуватися на прозорих критеріях, які включають принаймні:
(a) аналіз того, чи продукти або комбінація продуктів, які пропонуються на форвардних ринках, забезпечують хеджування проти волатильності ціни на добу наперед у відповідній торговій зоні. Такий продукт або комбінація продуктів вважаються належним хеджуванням проти ризику зміни ціни на добу наперед у відповідній торговій зоні, якщо існує достатня кореляція між ціною на добу наперед у відповідній торговій зоні та базовою ціною, за якою відбуваються розрахунки за продуктом або комбінацією продуктів;
(b) аналіз того, чи продукти або комбінація продуктів, які пропонуються на форвардних ринках, є ефективними. З цією метою повинні оцінюватися принаймні такі показники:
(i) часовий горизонт торгівлі;
(ii) різниця між ціновими пропозиціями покупця і продавця;
(iii) співвідношення між обсягами торгівлі та фізичним споживанням;
(iv) відкриті позиції стосовно фізичного споживання.
5. Якщо за результатами оцінювання, зазначеного в параграфі 3, виявиться, що можливості хеджування в одній або більше торгових зон є недостатніми, компетентні регуляторні органи повинні звернутися до відповідних ОСП із таким запитом:
(a) здійснити випуск довгострокових прав на передачу; або
(b) переконатися, що наявні інші довгострокові міжзональні продукти хеджування для підтримки функціонування оптових ринків електроенергії.
6. Якщо компетентні регуляторні органи вирішують подати запит, як зазначено в параграфі 5(b), відповідні ОСП повинні розробити належні механізми та подати їх на затвердження компетентним регуляторним органам не пізніше ніж через шість місяців із дати запиту компетентних регуляторних органів. Такі необхідні механізми повинні бути впроваджені не пізніше ніж через шість місяців після затвердження компетентними регуляторними органами. Компетентні регуляторні органи можуть продовжити строк впровадження за запитом відповідних ОСП на період тривалістю не більше 6 місяців.
7. Якщо регуляторні органи вирішать, що відповідні ОСП не повинні здійснювати випуск довгострокових прав на передачу або що відповідні ОСП повинні забезпечити наявність інших довгострокових міжзональних продуктів хеджування, статті 16, 28, 29, 31-57, 59 та 61 не застосовуються до ОСП на кордонах торгової зони.
8. За спільним запитом ОСП на кордоні торгової зони або за їх власною ініціативою і принаймні кожні 4 роки компетентні регуляторні органи на кордоні торгової зони повинні проводити, у співпраці з Агентством, оцінювання відповідно до параграфів 3-5.