Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю
1. Не пізніше ніж через 16 місяців після ухвалення рішення щодо регіонів розрахування пропускної спроможності всі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні розробити пропозицію щодо спільної методології розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю.
2. Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю повинна включати рішення для розподілу витрат для дій транскордонного значення.
3. Витрати на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю, які допускаються до розподілу витрат між відповідними ОСП, повинні визначатися у прозорий спосіб, що піддається аудиту.
4. Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю повинна принаймні:
(a) визначати, які витрати, понесені у зв’язку з використанням коригувальних дій, витрати на які були враховані під час розрахування пропускної спроможності та у випадку встановлення спільної рамки використання таких дій, допускаються до розподілу між усіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності згідно з методологією розрахування пропускної спроможності, визначеною у статтях 20 і 21;
(b) визначати, які витрати, понесені у зв’язку з передиспетчеризацією або зустрічною торгівлею для забезпечення гарантованості міжзональної пропускної спроможності, допускаються до розподілу між усіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності згідно з методологією розрахування пропускної спроможності, визначеною у статтях 20 і 21;
(c) встановлювати правила розподілу витрат у регіоні, як визначено відповідно до пунктів (a) та (b).
5. Методологія, розроблена відповідно до параграфа 1, повинна містити:
(a) механізм перевірки фактичної потреби в передиспетчеризації або зустрічній торгівлі між відповідними ОСП;
(b) ex post механізм моніторингу використання коригувальних дій із витратами;
(c) механізм оцінювання впливу коригувальних дій з огляду на операційну безпеку та економічні критерії;
(d) процес, що дає змогу вдосконалювати коригувальні дії;
(e) процес, що уможливлює моніторинг кожного регіону розрахування пропускної спроможності компетентними регуляторними органами.
6. Методологія, розроблена відповідно до параграфа 1, також повинна:
(a) передбачати стимули для управління перевантаженнями, у тому числі коригувальні дії та стимули для ефективного інвестування;
(b) узгоджуватися з обов’язками та відповідальністю відповідних ОСП;
(c) забезпечувати справедливий розподіл витрат і вигід між відповідними ОСП;
(d) узгоджуватися з іншими пов’язаними механізмами, до яких належать принаймні:
(i) методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями, визначена у статті 73;
(ii) механізм компенсації між ОСП, як визначено у статті 13 Регламенту (ЄС) № 714/2009 та Регламенту Комісії (ЄС) № 838/2010 ( - 3);
(e) сприяти ефективному довгостроковому розвитку та функціонуванню загальноєвропейської об’єднаної системи та ефективному функціонуванню загальноєвропейського ринку електроенергії;
(f) сприяти дотриманню загальних принципів управління перевантаженнями, як визначено у статті 16 Регламенту (ЄС) № 714/2009;
(g) уможливлювати розумне фінансове планування;
(h) бути сумісною в розрізі часових періодів ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку; та
(i) відповідати принципам прозорості та недискримінації.
7. До 31 грудня 2018 року всі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні, наскільки це можливо, гармонізувати між регіонами методології розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю, які застосовуються в їхньому відповідному регіоні розрахування пропускної спроможності.