Стимулювальний ефект
1. Положення цього Регламенту застосовуються лише до допомоги, яка має стимулювальний ефект.
2. Допомогу можна вважати такою, що має стимулювальний ефект, якщо бенефіціар подав письмову заяву до відповідної держави-члена перед тим, як розпочати діяльність або роботу над проектом. У заяві на отримання допомоги повинно бути вказано принаймні такі дані:
(a) назву і масштаб суб’єкта господарювання;
(b) опис діяльності або проекту, заплановані дати початку й завершення;
(c) місце розташування або реалізації проекту або діяльності;
(d) список допустимих витрат;
(e) тип допомоги (грант, позика, гарантія, поворотний аванс тощо) та обсяг бюджетного фінансування, необхідний для реалізації проекту чи діяльності.
3. Як відступ від параграфа 2, інструменти у формі податкових пільг необхідно вважати такими, що мають стимулювальний ефект у разі виконання таких умов:
(a) інструмент встановлює право на отримання допомоги відповідно до об’єктивних критеріїв і без подальшого здійснення дискреційних повноважень державою-членом; та
(b) інструмент було затверджено і введено в дію перед тим, як було розпочато роботу над проектом або діяльністю, на реалізацію яких було надано допомогу, за винятком наступних фіскальних схем, в рамках яких на діяльність вже поширювалися попередні схеми у формі податкових пільг.
4. Як відступ від параграфів 1 і 2, наведені нижче категорії допомоги не обов’язково повинні мати стимулювальний ефект або вважатися такими, що мають стимулювальний ефект:
(a) допомога на подолання наслідків стихійних лих, якщо виконано умови, встановлені в статті 44;
(b) допомога у формі звільнення від податків або зниження розміру податків, ухвалена державами-членами відповідно до статті 15(1)(f) і статті 15(3) Директиви 2003/96/ЄС, якщо виконано умови, встановлені в статті 45 цього Регламенту.