Ст. 8

Чинна редакція від 17.04.2013 · Регламент набрав чинності 15.05.2013

Глава ІІІ. НАДАННЯ ДОЗВОЛІВ І УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ

Організація процесу надання дозволів

1. До 30 червня 2017 року кожна договірна сторона повинна призначити один національний компетентний орган, відповідальний за сприяння та координацію процесу надання дозволів для проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

2. Обов’язки компетентного органу, зазначеного в параграфі 1, та/або завдання, пов’язані з ними, можуть бути делеговані іншому органу або виконуватися іншим органом для проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, або для конкретної категорії проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, за умови, що:

(а) компетентний орган повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про таке делегування та інформація про це опублікована компетентним органом або організатором проекту на вебсайті, зазначеному у статті 9(7);

тільки один орган відповідає за проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, виступає єдиним контактним пунктом для організатора проекту у процесі, що веде до комплексного рішення, для певного проекту, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, і координує подання всіх відповідних документів та інформації.

Компетентний орган може зберігати за собою відповідальність за встановлення строків, без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10.

3. Без обмеження відповідних вимог згідно з міжнародним правом і правом Енергетичного Співтовариства, компетентний орган повинен вживати заходів, щоб сприяти ухваленню комплексного рішення. Комплексне рішення повинне бути ухвалене у строк, зазначений у статті 10(1) та (2), і за однією з таких схем:

(a) інтегрована схема: комплексне рішення ухвалюється компетентним органом і є єдиним юридично зобов’язальним рішенням у рамках обов’язкової процедури надання дозволів. Якщо до проекту залучені інші органи, вони можуть, згідно з національним правом, надавати свої висновки як внесок у процедуру, які мають бути враховані компетентним органом;

(b) координована схема: комплексне рішення складається з кількох індивідуальних юридично зобов’язальних рішень, ухвалених кількома відповідними органами, які повинні координуватися компетентним органом. Компетентний орган може створити робочу групу, у складі якої представлені всі відповідні органи, щоб розробити графік надання дозволів відповідно до статті 10(4)(b) та щоб здійснювати моніторнг і координацію його виконання. Компетентний орган повинен, після консультацій з іншими відповідними органами, якщо застосовно згідно з національним правом, і без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10, встановити в кожному конкретному випадку розумний строк, у який повинні бути ухвалені індивідуальні рішення. Компетентний орган може ухвалити індивідуальне рішення від імені іншого відповідного національного органу, якщо рішення такого органу не ухвалене у визначений строк і якщо затримка не може бути належним чином обґрунтована; або, якщо це передбачено національним правом і тією мірою, якою це відповідає праву Енергетичного Співтовариства, компетентний орган може вважати, що інший відповідний національний орган надав своє схвалення або відмову щодо проекту, якщо рішення такого органу не ухвалене у визначений строк. Якщо це передбачено національним правом, компетентний орган може не брати до уваги індивідуальне рішення іншого відповідного національного органу, якщо він вважає, що таке рішення недостатньо обґрунтоване з огляду на основні докази, представлені відповідним національним органом; діючи таким чином, компетентний орган повинен забезпечити дотримання відповідних вимог згідно з міжнародним правом і правом Енергетичного Співтовариства та належним чином обґрунтувати своє рішення; (с) спільна схема: комплексне рішення координується компетентним органом. Компетентний орган повинен, після консультацій з іншими відповідними органами, якщо застосовно згідно з національним правом, і без обмеження строків, встановлених відповідно до статті 10, встановити в кожному конкретному випадку розумний строк, у який повинні бути ухвалені індивідуальні рішення. Він повинен здійснювати моніторинг дотримання строків відповідними органами. Якщо очікується, що індивідуальне рішення відповідного органу не буде ухвалене у визначений строк, такий орган повинен невідкладно повідомити про це компетентний орган, надавши обґрунтування затримки. Після цього компетентний орган повинен змінити строк ухвалення такого індивідуального рішення з одночасним дотриманням загальних строків, встановлених відповідно до статті 10.

Беручи до уваги національні особливості процесів планування та надання дозволів, договірні сторони можуть вибирати з-поміж трьох схем, зазначених у пунктах (a), (b) і (c) першого підпараграфа, щоб спростити та координувати свої процедури, і повинні реалізувати найдієвішу схему. Якщо договірна сторона вибирає спільну схему, вона повинна повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства про причини такого вибору. Секретаріат Енергетичного Співтовариства повинен надати оцінку дієвості схем у звіті, зазначеному у статті 17.

4. Договірні сторони можуть застосовувати різні схеми, як визначено в параграфі 3, до наземних і морських проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства.

5. Якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, вимагає ухвалення рішень двома або більше договірними сторонами, відповідні компетентні органи повинні вжити всі необхідні заходи для ефективної та дієвої співпраці і координації, у тому числі стосовно положень, зазначених у статті 10(4). Договірні сторони повинні докладати зусиль, щоб передбачити спільні процедури, особливо щодо оцінювання впливу на довкілля.

6. - 8 Якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, вимагає ухвалення рішень однією або більше договірними сторонами та однією або більше державами-членами, відповідні компетентні органи заохочуються вжити всі необхідні заходи для ефективної та дієвої співпраці і координації, у тому числі стосовно положень, зазначених у статті 10(4). Договірні сторони та відповідні держави-члени заохочуються докладати зусиль, щоб передбачити спільні процедури, особливо щодо оцінювання впливу на довкілля.

- 8 Відображений текст відповідає статті 12(2) Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/09/MC-EnC