Пільги
1. Якщо організатор проекту несе вищі ризики, пов’язані з розробленням, будівництвом, експлуатацією або технічним обслуговуванням проекту, що становить інтерес для Енергетичного Товариства, який підпадає під категорії, визначені в додатку І.1(а), і (c) та додатку I.2, порівняно з ризиками, які зазвичай пов’язані з порівнянним інфраструктурним проектом, договірні сторони та національні регуляторні органи повинні забезпечити надання такому проекту відповідних пільг згідно зі статтею 37(8) Директиви 2009/72/ЄС, статтею 41(8) Директиви 2009/73/ЄС, статтею 14 Регламенту (ЄС) № 714/2009 і статтею 13 Регламенту (ЄС) № 715/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC.
Перший підпараграф не застосовується, якщо проект, що становить інтерес для Енергетичного Співтовариства, отримав:
(a) звільнення з-під дії статей 32, 33, 34 та статті 41 (6), (8) і (10) Директиви 2009/73/ЄС відповідно до статті 36 Директиви 2009/73/ЄС, як встановлено та адаптовано Рішенням
Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC;
(b) звільнення з-під дії статті 16(6) Регламенту (ЄС) № 714/2009 або звільнення з-під дії статті 32 та статті 37(6) і (10) Директиви 2009/72/ЄС відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 714/2009, як встановлено та адаптовано Рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2011/02/МС-EnC;
(c) звільнення з-під дії статті 22 Директиви 2003/55/ЄС; або
(d) звільнення з-під дії статті 7 Регламенту (ЄС) № 1228/2003.
2. Рішення національних регуляторних органів про надання пільг, зазначених у параграфі 1, повинне враховувати результати аналізу витрат і вигід на основі методології, розробленої відповідно до статті 11, і, зокрема, позитивні екстерналії на рівні регіону або Енергетичного Співтовариства, які забезпечує проект. Національні регуляторні органи також повинні проаналізувати конкретні ризики, які несуть організатори проекту, вжиті заходи з пом’якшення ризиків та обґрунтування такого профілю ризиків з огляду на чистий позитивний вплив проекту порівняно з альтернативою з нижчим рівнем ризиків. До допустимих ризиків належать ризики, пов’язані з новими технологіями передачі/ транспортування, як наземними, так і морськими, ризики, пов’язані з недостатнім відшкодуванням витрат, і ризики, пов’язані з розробленням.
3. Пільга, надана згідно з рішенням, повинна враховувати специфічний характер понесеного ризику та може, між іншим, включати:
(a) правила для попередніх інвестицій; або
(b) правила визнання ефективно понесених витрат до введення проекту в експлуатацію; або
(c) правила забезпечення додаткового прибутку на капітал, інвестований у проект; або
(d) будь-який інший захід, який вважається необхідним і належним.
4. До 30 червня 2017 року кожен національний регуляторний орган повинен подати до Ради органів регулювання Енергетичного Співтовариства свою методологію та критерії, які використовуються для оцінювання інвестицій в інфраструктурні проекти в секторах електроенергетики та газу та пов’язаних із ними вищих ризиків, за наявності.
5. Належна практика та рекомендації, зазначені у статті 13 Регламенту (ЄС) 347/2013, застосовуються відповідно.
6. До 31 грудня 2017 року кожен національний регуляторний орган повинен опублікувати свою методологію та критерії, які використовуються для оцінювання інвестицій в інфраструктурні проекти в секторах електроенергетики та газу та пов’язаних із ними вищих ризиків.
7. Якщо заходів, зазначених у параграфах 5 і 6 недостатньо, щоб забезпечити своєчасну реалізацію проектів, що становлять інтерес для Енергетичного Співтовариства, настанови Комісії, зазначені у статті 13 параграфі 7 Регламенту (ЄС) 347/2013 застосовуються відповідно.