Набуття чинності
Цей Регламент набуває чинності в день її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .
Він застосовується з 1 січня 2021 року.
Цей Регламент є обов’язковим до виконання в повному обсязі та безпосередньо застосовується в усіх державах-членах.
ДОДАТОК
ЧАСТИНА I
ПОКАЗНИКИ
За CEF здійснюватиметься ретельний моніторинг на основі набору показників, призначених для вимірювання ступеня досягнення його загальних і конкретних цілей, а також з метою зменшення адміністративного тягаря і адміністративних витрат. Для цього збиратимуться дані щодо наступного набору ключових показників:
Сектори
Конкретні цілі
Ключові показники
Транспорт
Ефективні, взаємопов’язані та мультимодальні мережі та інфраструктура для розумної, сумісної, сталої, інклюзивної, доступної, безпечної та надійної мобільності
Кількість транскордонних сполучень і відсутніх ланок, які отримали підтримку в рамках CEF (зокрема дії, пов’язані з міськими вузлами, регіональними транскордонними залізничними сполученнями, мультимодальними логістичними платформами, морськими портами, внутрішніми портами, сполученнями з аеропортами та залізнично-дорожніми терміналами базової і комплексної мережі TEN-T).
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють цифровізації транспорту, зокрема через розгортання ERTMS, РIС, ITS, VTMIS / послуги e-Maritime і SESAR
Кількість побудованих або модернізованих за підтримки CEF точок постачання альтернативних видів палива
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють безпеці транспорту
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють доступності транспорту для осіб з обмеженою мобільністю
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють зменшенню шуму, спричиненого вантажним залізничним транспортом
Адаптація транспортної інфраструктури подвійного призначення
Кількість компонентів транспортної інфраструктури, адаптованих до вимог подвійного призначення
Енергетика
Сприяння взаємозв'язку та інтеграції ринків
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів, що з’єднують мережі держав-членів та усувають внутрішні обмеження
Безпека постачання
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів сталого розвитку газових мереж
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють підвищенню рівня розвитку та цифровізації мереж, а також збільшенню потужності зберігання енергії
Сталий розвиток шляхом створення можливостей для декарбонізації
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють реалізації проектів, що дозволяють збільшити використання відновлюваної енергії в енергетичних системах
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють транскордонному співробітництву у сфері відновлюваної енергетики
Сектори
Конкретні цілі
Ключові показники
Цифрові технології
Сприяння розвитку інфраструктури цифрових комунікацій у всьому Союзі
Нові підключення до мереж надвисокої пропускної здатності для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку і високоякісні підключення для місцевих громад
Кількість дій за підтримки CEF, що забезпечують покриття 5G уздовж основних транспортних маршрутів
Кількість дій за підтримки CEF, що забезпечують нові підключення до мереж надвисокої пропускної здатності
Кількість дій за підтримки CEF, які сприяють цифровізації енергетичного та транспортного секторів
ЧАСТИНА II
ОРІЄНТОВНІ ВІДСОТКИ ДЛЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРА
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(i), розподіляються так:
- 60 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): «дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами», з яких 1559800000 євро ( - 1 ) мають бути виділені в першочерговому порядку та на конкурсній основі для завершення відсутніх великих транскордонних залізничних сполучень між державами-членами, які відповідають критеріям фінансування з Фонду згуртованості;
__________
( - 1 ) 1384000000 євро в цінах 2018 року.
- 40 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): «дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю».
Бюджетні кошти, зазначені у статті 4(2), пункті (a)(ii), розподіляються так:
- 85 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (a): «дії, пов’язані з ефективними, взаємопов’язаними, сумісними та мультимодальними мережами»;
- 15 % на дії, як зазначено в статті 9(2), пункті (b): «дії, пов’язані з розумною, взаємосумісною, стійкою, мультимодальною, інклюзивною, доступною, безпечною та захищеною мобільністю».
Для дій, зазначених у статті 9(2)(a), 85 % бюджетних ресурсів має бути виділено на дії у базовій мережі та 15 % на дії у комплексній мережі.
ЧАСТИНА III
ТРАНСКОРОДНІ СПОЛУЧЕННЯ І ВІДСУТНІ ЛАНКИ
1. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень і відсутніх ланок
__________
Транскордонні сполучення
Евора - Меріда
Залізниця
Віторія-Гастейс - Сан-Себастьян - Байонна - Бордо
Авейру - Саламанка
Річка Доро (судноплавний шлях Дору)
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Лінії на Піренейському півострові, сумісні з колією, відмінною від стандарту UIC
Залізниця
__________
Транскордонні сполучення
Катовіце/Ополе - Острава - Брно
Катовіце - Жиліна
Братислава - Відень
Грац - Марібор
Венеція - Трієст - Дівача - Любляна
Залізниця
Катовіце - Жиліна
Брно - Відень
Автомобільні дороги
Відсутні ланки
Глоггніц - Мюрццушлаг Земмерінзький базисний тунель
Грац - Клагенфурт: Кораллмська залізниця та тунель Копер - Дівача
Залізниця
__________
Транскордонні сполучення
Барселона - Перпіньян
Залізниця
Ліон - Турин: базовий тунель і під’їзні дороги
Ніцца - Вентімілья
Венеція - Трієст - Дівача - Любляна
Любляна - Загреб
Загреб - Будапешт
Будапешт - Мішкольц - кордон з Україною
Лендава - Летеньє
Автомобільні дороги
Вашарошнамень - кордон з Україною
Відсутні ланки
Альмерія - Мурсія
Залізниця
Лінії на Піренейському півострові, сумісні з колією, відмінною від стандарту UIC
Перпіньян - Монпельє
Копер - Дівача
Рієка - Загреб
Мілан - Кремона - Мантуя - Порто Леванте/Венеція - Равенна/Трієст
Внутрішні водні шляхи
__________
Транскордонні сполучення
Таллінн - Рига - Каунас - Варшава: «Rail Baltica» - нова залізнична лінія, повністю сумісна з колією за стандартами UIC
Залізниця
Свіноуйсьце/Щецин - Берлін
Залізничні та внутрішні водні шляхи
Транспортний коридор «Via Baltica»: Естонія - Латвія - Литва - Польща
Автомобільні дороги
Відсутні ланки
Каунас - Вільнюс: нова залізнична лінія, повністю сумісна з колією UIC, є частиною «Rail Baltica»
Залізниця
Варшава/Ідзіковіце - Познань/Вроцлав, зокрема сполучення з запланованим центральним транспортним вузлом
Північно-Балтійський канал
Внутрішні водні шляхи
Берлін - Магдебург - Ганновер; Мітелландканал; канали в Західній Німеччині
Рейн, Вал
Нордзеканал, Ейсел, Твентеканал
Транскордонні сполучення
Брюссель - Люксембург - Страсбург
Залізниця
Тернойзен - Гент
Внутрішні водні шляхи
Мережа Сена - Шельда і пов’язані з нею річкові басейни Сени, Шельди та Маасу
Коридор Рейн - Шельда
Відсутні ланки
Альберт-канал і Бохольт-Герентальс
Внутрішні водні шляхи
__________
Транскордонні сполучення
Дрезден - Прага/Колін
Залізниця
Відень/Братислава - Будапешт
Бекещаба - Арад - Тімішоара
Крайова - Калафат - Відін - Софія - Салоніки
Софія - кордон із Сербією/Північною Македонією
Кордон із Туреччиною - Олександруполіс
Кордон із Північною Македонією - Салоніки
Яніна - Какавія (кордон з Албанією)
Автомобільні дороги
Дробета Турну Северин/Крайова - Відін - Монтана
Софія - кордон із Сербією
Гамбург - Дрезден - Прага - Пардубіце
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Ігуменя - Яніна Прага - Брно
Салоніки - Кавала - Александруполіс
Тімішоара - Крайова
Залізниця
Транскордонні сполучення
Зевенард - Еммеріх - Обергаузен
Залізниця
Карлсруе - Базель
Мілан/Новара - кордон зі Швейцарією
Базель - Антверпен/Роттердам - Амстердам
Внутрішні водні шляхи
Відсутні ланки
Генуя - Тортона/Нові Лігуре
Залізниця
Зебрюгге - Гент
__________
Транскордонні сполучення
Мюнхен - Прага
Залізниця
Нюрнберг - Пльзень
Мюнхен - Мюльдорф - Фрайлассінг - Зальцбург
Страсбург - Кель - Аппенвейер
Граніце - Жиліна
Кошице - кордон з Україною
Відень - Братислава/Будапешт
Братислава - Будапешт
Бекещаба - Арад - Тімішоара - кордон із Сербією
Бухарест - Джурджу - Русе
Дунай (Кельхайм - Констанца/Медія/Суліна) і пов’язані з ним басейни річок Вач, Сава та Тиса
Внутрішні водні шляхи
Злін - Жиліна
Автомобільні дороги
Тімішоара - кордон із Сербією
Відсутні ланки
Штутгарт - Ульм
Залізниця
Зальцбург - Лінц
Крайова - Бухарест
Арад - Сігішоара - Брашов - Предіал
__________
Транскордонні сполучення
Кордон із Росією - Гельсінкі
Залізниця
Копенгаген - Гамбург: під’їзні дороги до фіксованої ланки «Фемарн Белт»
Мюнхен - Вергль - Інсбрук - Фортецца - Больцано - Тренто - Верона: базовий тунель Бреннер і під’їзні дороги
Гетеборг - Осло
Копенгаген - Гамбург: фіксована ланка «Фемарн Белт»
Залізниця/Автомобільні дороги
2. Орієнтовний список попередньо визначених транскордонних сполучень у комплексній мережі
Транскордонні ділянки комплексної мережі, зазначені у статті 9(2), пункті (a)(ii), містять, зокрема, такі ділянки:
Дублін/Леттеркенні - кордон Великобританії
Автомобільні дороги
По - Уеска
Залізниця
Ліон - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Атус - Мон-Сен-Мартен
Залізниця
Бреда - Венло - Вірсен - Дуйсбург
Залізниця
Антверпен - Дуйсбург
Залізниця
Монс - Валансьєн
Залізниця
Гент - Тернойзен
Залізниця
Герлен - Аахен
Залізниця
Гронінген - Бремен
Залізниця
Штутгарт - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Галарате/Сесто Календе - кордон зі Швейцарією
Залізниця
Берлін - Жепін/Горка - Вроцлав
Залізниця
Прага - Лінц
Залізниця
Філлах - Любляна
Залізниця
Півка - Рієка
Залізниця
Пльзень - Чеські Будейовіце - Відень
Залізниця
Відень - Дьйор
Залізниця
Грац - Цельдемельк - Дьйор
Залізниця
Ноймаркт-Калгам - Мюльдорф
Залізниця
Бурштиновий коридор: Польща - Словаччина - Угорщина
Залізниця
Коридор "Via Carpathia": кордон Білорусь/Україна - Польща - Словаччина - Угорщина - Румунія
Автомобільні дороги
Фокшани - кордон із Молдовою
Автомобільні дороги
Будапешт - Осієк - Свілай (кордон із Боснією і Герцеговиною)
Автомобільні дороги
Фару - Уельва
Залізниця
Порту - Віго
Залізниця
Гюргево - Варна
Залізниця
Свіленград - Пітіо
Залізниця
3. Елементи комплексної мережі, розташовані в державах-членах, які не мають сухопутного кордону з іншою державою-членом.
ЧАСТИНА IV
ВИБІР ТРАНСКОРОДНИХ ПРОЕКТІВ У СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Ціль транскордонних проектів у сфері відновлюваної енергетики
Транскордонні проекти у сфері відновлюваної енергетики посилюють транскордонну співпрацю між державами-членами щодо планування, розвитку та економічно ефективного використання відновлюваних джерел енергії, сприяють їх інтеграції за допомогою об’єктів зберігання енергії з метою спрощення реалізації довгострокової стратегії декарбонізації Союзу.
2. Загальні критерії
Щоб проект був визнаним транскордонним проектом у сфері відновлюваної енергетики, він має відповідати всім наведеним нижче загальним критеріям, а саме:
(a) охоплюватися угодою про співпрацю або іншим типом угоди між двома або більше державами-членами, або угодою між однією або кількома державами-членами і принаймні однією третьою країною, як зазначено в статтях 8, 9, 11 і 13 Директиви (ЄС) 2018/2001;
(b) забезпечувати економію витрат на розгортання системи відновлюваної енергетики або переваги для системної інтеграції, безпеки енергопостачання та/або інновацій, якщо порівнювати з подібним проектом або проектом у сфері відновлюваної енергетики, реалізацію якого здійснює лише одна з держав-членів, що бере участь;
(c) забезпечувати потенційні загальні вигоди від співпраці, що перевищують її витрати, зокрема в довгостроковій перспективі, відповідно до оцінки на основі аналізу ефективності витрат, зазначеного в пункті 3 цієї частини, і з застосуванням методології, зазначеної в статті 7(2) цього Регламенту.
3. Аналіз ефективності витрат
(a) витрати на виробництво електроенергії;
(b) витрати на системну інтеграцію;
(c) витрати на підтримку;
(d) викиди парникових газів;
(e) безпека постачання;
(f) забруднення повітря та інші види локального забруднення, як-от вплив на місцеву дику природу та навколишнє середовище;
(g) інновації.
4. Процедура
(a) Організатори, зокрема держави-члени, проектів, які потенційно відповідають критеріям транскордонного проекту у сфері відновлюваної енергетики згідно з угодою про співпрацю чи іншою домовленістю між двома чи більше державами-членами або між однією чи кількома державами-членами та однією чи кількома третіми країнами, як визначено в статтях 8, 9, 11 або 13 Директиви (ЄС) 2018/2001, і метою якого є отримання статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел, мають подати Комісії заявку на обрання проекту як транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Заявка має містити важливу інформацію, яка дозволить Комісії оцінити проект за критеріями, викладеними в пунктах 2 і 3 цієї частини, відповідно до методів, зазначених у статті 7(2) цього Регламенту.
Комісія забезпечує організаторам можливість подання заявок на визначення статусу своїх проектів як транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел принаймні раз на рік.
(b) Комісія засновує і очолює групу з транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, до складу якої входять по одному представнику від кожної держави-члена та по одному представнику Комісії. Група ухвалює свій внутрішній регламент.
(c) Комісія організовує процес відбору транскордонних проектів принаймні раз на рік. Після оцінювання проектів Комісія подає групі, згаданій у пункті (b) цього пункту, перелік прийнятних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел, які відповідають критеріям статті 7 і пункту (d) цього пункту.
(d) Група, зазначена в пункті (b), отримує необхідну інформацію, крім тієї, що становить комерційну таємницю, про прийнятні проекти з переліку, наданого Комісією, щодо таких критеріїв:
(i) підтвердження відповідності критеріям прийнятності та відбору для всіх проектів;
(ii) інформацію про механізм співпраці, який стосується проекту, і про ступінь підтримки проекту з боку однієї чи кількох держав-членів;
(iii) опис цілі проекту, разом з розрахунковою потужністю (у кВт) і, за наявності, виробництво енергії з відновлюваних джерел (у кВт-год на рік), а також загальну вартість проекту та зазначені прийнятні витрати в євро;
(iv) інформацію про очікувану додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(b) цієї частини, а також про очікувану ефективність витрат і додану вартість Союзу відповідно до пункту 2(c) цієї частини.
(e) У разі потреби група може запрошувати на свої засідання організаторів і представників третіх країн-учасниць проектів, що відповідають критеріям, а також будь-які інші зацікавлені сторони.
(f) За результатами оцінювання група повинна узгодити попередній перелік транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел для ухвалення відповідно до пункту (g).
(g) На підставі попереднього переліку, зазначеного в пункті (f) і з огляду на пункт (i), Комісія ухвалює остаточний перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел за допомогою делегованого акта. Крім того, Комісія публікує на своєму вебсайті перелік відібраних транскордонних проектів у сфері енергетики з відновлюваних джерел. Перегляд переліку здійснюється в разі потреби та не рідше одного разу на два роки.
(h) Група контролює реалізацію проектів з остаточного переліку та дає рекомендації щодо шляхів подолання можливих затримок у їх реалізації. Для цього організатори відібраних проектів надають інформацію про реалізацію своїх проектів.
(i) Відбираючи транскордонні проекти у сфері енергетики з відновлюваних джерел, Комісія прагне забезпечити дотримання відповідного географічного балансу. Для відбору проектів може використовуватися групування за регіональною ознакою.
(j) Якщо інформація, яка була визначальним фактором при оцінюванні проекту, виявилася неточною, або якщо проект не відповідає вимогам законодавства Союзу, він не отримує статусу транскордонного проекту у сфері енергетики з відновлюваних джерел; статус вже вибраного проекту буде скасовано.
ЧАСТИНА V
ПРОЕКТИ СПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ В ГАЛУЗІ ІНФРАСТРУКТУРИ ЦИФРОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
1. Гігабітне підключення, зокрема системи 5G та інші найсучасніші види зв’язку, для суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку.
Пріоритетність дій встановлюється з огляду на функцію суб’єктів стимулювання соціально-економічного розвитку, важливість цифрових послуг і програм, які стали можливими завдяки забезпеченню базового підключення, а також потенційні соціально-економічні вигоди для громадян, підприємств і місцевих громад, як-от додаткове охоплення площі домогосподарств. Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
Перевага надається діям, які сприяють гігабітному підключенню, зокрема системам 5G та іншим найсучаснішим видам зв’язку, для:
(a) лікарень і медичних центрів на тлі зусиль щодо цифровізації системи охорони здоров’я з метою покращення добробуту громадян Союзу та зміни способу надання медичних послуг і догляду за пацієнтами;
(b) освітніх і дослідницьких центрів у контексті зусиль, спрямованих на сприяння використанню, серед іншого, високошвидкісних систем обчислень, хмарних програм і великих обсягів даних, для подолання цифрового розриву і впровадження інновацій у системи освіти, покращення результатів навчання, вирівнювання можливостей і підвищення ефективності;
(c) безперебійного бездротового широкосмугового покриття 5G у всіх міських районах до 2025 року.
2. Бездротове підключення в місцевих громадах
Щоб мати право на отримання фінансової допомоги, дії, спрямовані на забезпечення локального бездротового зв’язку в місцевих центрах громадського життя, як-от загальнодоступні відкриті простори, що відіграють важливу роль у житті місцевих громад, повинні:
(a) впроваджуватись органом публічного сектора, згаданим у другому пункті, який має можливість проектувати й контролювати встановлення внутрішніх і зовнішніх локальних точок бездротового доступу в громадських місцях; а також протягом щонайменше трьох років забезпечувати фінансування пов’язаних експлуатаційних витрат;
(b) базуватися на цифрових мережах надвисокої пропускної здатності, що забезпечує дуже якісний доступ до Інтернету, який:
(i) пропонується безкоштовно та на недискримінаційних умовах, є легкодоступним, безпечним, і використовує найсучасніше та найякісніше доступне обладнання, а також здатне надавати користувачам високошвидкісне підключення; і
(ii) підтримує універсальний і недискримінаційний доступ до інноваційних цифрових послуг;
(c) використовувати загальний візуальний стиль, наданий Комісією, і бути пов’язаними з відповідними багатомовними онлайн-інструментами;
(d) з метою досягнення синергії, збільшення пропускної спроможності та підвищення рівня задоволеності користувачів сприяти розгортанню готових до використання точок бездротового доступу 5G короткого радіусу дії, як визначено в Директиві (ЄС) 2018/1972; і
(e) гарантувати придбання необхідного обладнання та/або відповідних послуг зі встановлення згідно з чинним законодавством для забезпечення того, що проекти не викривляють конкуренцію.
Фінансова допомога Союзу надається органам публічного сектора в розумінні статті 3(1) Директиви (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради ( - 1 ), які зобов’язуються забезпечити, відповідно до національного законодавства, локальний бездротовий зв’язок, безкоштовно та на недискримінаційних умовах, шляхом встановлення локальних точок бездротового доступу.
Фінансовані дії не повинні дублювати існуючі безкоштовні, приватні чи публічні пропозиції зі схожими характеристиками, зокрема якістю, у тому самому публічному просторі.
Наявний бюджет розподіляється рівномірно, відповідно до принципу географічної рівноваги між державами-членами.
У відповідних випадках координація та узгодженість забезпечуватимуться діями, що підтримуються CEF, сприяючи доступу суб’єктів соціально-економічного розвитку до мереж надвисокої пропускної здатності, які забезпечують гігабітне підключення, зокрема 5G та інші найсучасніші види зв’язку.
3. Орієнтовний перелік коридорів 5G і транскордонних магістральних сполучень що відповідають критеріям фінансування
Згідно з цілями гігабітного суспільства, встановленими Комісією, щодо забезпечення безперервного покриття 5G на основних маршрутах наземного транспорту до 2025 року, діями з впровадження безперервного покриття системами 5G відповідно до статті 9(4), пункту (c) є: на першому етапі, дії на транскордонних ділянках для експериментального впровадження підключеної та автоматизованої мобільності (CAM) і, на другому етапі, дії на довших ділянках із метою більш масштабного розгортання CAM уздовж коридорів, як зазначено в таблиці нижче (список орієнтовний). Як основа для цієї мети використовуються коридори TEN-T, але розгортання систем 5G не обов’язково обмежується цими коридорами ( - 2 ).
__________
- 1 Директива (ЄС) 2016/2102 Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2016 року про доступність вебсайтів і мобільних додатків органів державного сектора (ОВ L 327, 2.12.2016, С. 1).
- 2 Ділянки, виділені курсивом, розташовані за межами коридорів базової мережі TEN-T, але є частиною коридорів 5G.
Крім того, дії зі сприяння розгортанню магістральних мереж, зокрема тих, що використовують підводні кабелі між державами-членами, між Союзом і третіми країнами або для з’єднання європейських островів, відповідно до статті 9(4), пункту (d), також підтримуються для забезпечення необхідного дублювання цієї життєво важливої інфраструктури, підвищення пропускної здатності та стійкості цифрових мереж у Союзі.
Коридор базової мережі «Атлантичний»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Порту - Віго
Меріда - Евора
Париж - Амстердам - Франкфурт на Майні
Авейру - Саламанка
Сан-Себастьян - Біарріц
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Мец - Париж - Бордо - Більбао - Віго - Порту - Лісабон
Більбао - Мадрид - Лісабон
Мадрид - Меріда - Севілья - Таріфа
Розгортання магістральних мереж, зокрема з підводними кабелями
Азорські острови/острів Мадейра - Лісабон
Балто-Адріатичний коридор базової мережі
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Гданськ - Варшава - Брно - Відень - Грац - Любляна - Копер/Трієст
Коридор базової мережі «Середземноморський»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Будапешт - Загреб - Любляна - Рієка - Спліт - Дубровник
Любляна - Загреб - Славонський Брод - Баяково (кордон із Сербією)
Славонський Брод - Джаково - Осієк
Монпельє - Нарбонна - Перпіньян - Барселона - Валенсія - Малага - Таріфа, з продовженням до Нарбонни - Тулузи
Розгортання магістральних мереж, зокрема з підводними кабелями
Підводні кабельні мережі Лісабон - Марсель - Мілан
Коридор базової мережі «Північне море - Балтика»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Варшава - Каунас - Вільнюс
Каунас - Клайпеда
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Таллінн - Рига - Каунас - кордон Литви/Польщі - Варшава
кордон Білорусь/Литва - Вільнюс - Каунас - Клайпеда
Через Карпати:
Клайпеда - Каунас - Елк - Білосток - Люблін - Жешув - Барвінек - Кошице
Коридор базової мережі «Північне море-Середземне море»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Мец - Мерзіх - Люксембург
Роттердам - Антверпен - Ейндховен
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Амстердам - Роттердам - Бреда - Лілль - Париж
Брюссель - Мец - Базель
Мюлуз - Ліон - Марсель
Основний мережевий коридор «Схід/Східне Середземномор’я»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Софія - Салоніки - Белград
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Берлін - Прага - Брно - Братислава - Тімішоара - Софія - кордон із Туреччиною
Братислава - Кошице
Софія - Салоніки - Афіни
Коридор базової мережі «Альпійський Рейн»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Болонья - Інсбрук - Мюнхен (коридор Бреннер)
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Роттердам - Обергаузен - Франкфурт на Майні
Базель - Мілан - Генуя
Коридор основної мережі «Рейн -Дунай»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Франкфурт на Майні - Пассау - Відень - Братислава - Будапешт- Осієк - Вуковар - Бухарест - Констанца
Бухарест - Ясси
Карлсруе - Мюнхен - Зальцбург - Уеллс
Франкфурт на Майні - Страсбург
Коридор базової мережі «Скандинавско-середземноморский»
Транскордонні сполучення для експериментального впровадження CAM
Оулу - Тромсе
Осло - Стокгольм - Гельсінкі
Розширені розділи для більш масштабного розгортання CAM
Турку - Гельсінкі - кордон із Росією
Осло - Мальме - Копенгаген - Гамбург - Вюрцбург - Нюрнберг - Мюнхен - Розенхайм - Верона - Болонья - Неаполь - Катанія - Палермо
Стокгольм - Мальме
Неаполь - Барі - Таранто
Орхус - Єсбер - Падбор
{ Оригінальний текст перекладу }
{ Текст англійською мовою }