Перевірка країни-члена проживання
1. Під час укладення та поновлення договору про надання послуги онлайн-контенту за грошову оплату надавач послуг має перевірити державу-член проживання абонента за допомогою щонайбільше двох із наведених нижче засобів перевірки, а також гарантувати, що використані заходи є обґрунтованими, пропорційними та ефективними:
(a) посвідчення особи, електронний засіб ідентифікації, зокрема той, що підпадає під схеми електронної ідентифікації, нотифіковані відповідно до Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради ( - 1 ), або інший дійсний документ, що посвідчує особу, із зазначенням держави-члена проживання абонента;
__________
- 1 Регламент (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про послуги електронної ідентифікації та довірчі послуги для електронних операцій на внутрішньому ринку та про скасування Директиви 1999/93/ЄС (ОВ L 257, 28.08.2014 С. 73).
(b) платіжні реквізити, як-от банківський рахунок або номер кредитної чи дебетової картки абонента;
(c) місце встановлення приймача, декодера або аналогічного пристрою, який використовується для постачання послуг абоненту;
(d) оплата абонентом ліцензійного збору за інші послуги, що надаються у державі-члені, як-от послуги суспільного мовлення;
(e) договір на надання послуг Інтернету чи телефонних послуг або інший аналогічний договір, що підтверджує зв’язок абонента з державою-членом;
(f) реєстрація у місцевому списку виборців, якщо така інформація є загальнодоступною;
(g) сплата місцевих податків, якщо відповідна інформація є загальнодоступною;
(h) рахунки абонента за комунальні послуги, що підтверджують зв’язок абонента з державою-членом;
(i) адреса виставлення рахунків або поштова адреса абонента;
(j) заява абонента, що підтверджує його адресу в державі-члені;
(k) перевірка адреси Інтернет-протоколу (IP-адреси) для визначення держави-члена, в якій абонент отримує доступ до послуги онлайн-контенту.
Засоби перевірки, перелічені в пунктах від (i) до (k) використовуються лише разом з одним із засобів перевірки, зазначених у пунктах від (a) до (h), крім випадків, коли поштова адреса згідно з пунктом (i) міститься в загальнодоступному офіційному реєстрі.
2. Якщо надавач послуг має обґрунтовані сумніви щодо держави-члена проживання абонента протягом терміну дії договору про надання послуг онлайн-контенту, він може повторити перевірку держави-члена проживання абонента відповідно до пункту 1. Однак у такому випадку засіб, зазначений у пункті (k), може використовуватися як єдиний засіб перевірки. Дані, отримані за допомогою засобу перевірки (k), збираються лише в двійковому форматі.
3. Надавач послуг має право вимагати від абонента надати інформацію, необхідну для визначення держави-члена проживання абонента відповідно до пунктів 1 і 2. Якщо абонент не надає таку інформацію, і тому надавач послуг не може перевірити, яка держава-член є державою проживання абонента, надавач послуг не повинен, на основі цього Регламенту, дозволяти абоненту отримати доступ або використовувати послугу онлайн-контенту, коли абонент тимчасово перебуває в державі-члені.
4. Володільці авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту можуть дозволити доступ до контенту, його надання і використання згідно з цим Регламентом без перевірки держави-члена проживання. У цих випадках для визначення держави-члена проживання абонента достатньо договору між надавачем послуг і абонентом щодо надання послуги онлайн-контенту.
Володільці авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у сфері послуг онлайн-контенту мають право відкликати дозвіл, наданий відповідно до першого абзацу, за умови, що вони завчасно повідомлять про це надавача послуг.
5. Договір між надавачем послуг і володільцями авторського права, суміжних прав або інших прав на вміст у зв’язку з послугами онлайн-контенту не обмежує права цих володільців відкликати згоду, зазначену в пункті 4.