Передача або подальша екстрадиція
1. Кожна держава-член може повідомити Генеральному секретаріату Ради про те, що в її відносинах із іншими державами-членами, які направили таке саме повідомлення, згода на передачу особи державі-члену, іншій ніж держава-член, що виконує ордер, згідно з європейським ордером на арешт, виданим за вчинений до передачі особи злочин, вважається наданою, якщо в конкретному випадку судовий орган, що виконує ордер, у своєму рішенні про передачу не визначить інакше.
2. У будь-якому випадку особа, передана згідно з європейським ордером на арешт державі-члену, що видає ордер, може без згоди держави-члена, що виконує ордер, бути передана державі-члену, іншій ніж держава-член, що виконує ордер, згідно з європейським ордером на арешт, виданим за вчинений до передачі особи злочин, у таких випадках:
(a) якщо розшукувана особа, мавши можливість залишити територію держави-члена, якій вона була передана, не зробила цього протягом 45 днів після свого остаточного звільнення або повернулася на цю територію після того, як її залишила;
(b) якщо розшукувана особа дає згоду на свою передачу державі-члену, іншій ніж держава-член, що виконує ордер, згідно з європейським ордером на арешт. Згода надається компетентним судовим органам держави-члена, що видає ордер, і документується згідно з національним законодавством цієї держави. Вона оформляється таким чином, щоб було зрозуміло, що відповідна особа надала її добровільно та з повним усвідомленням наслідків. Для цього розшукувана особа має право на допомогу адвоката;
(c) якщо на розшукувану особу не поширюється правило конкретності згідно зі статтею 27(3)(a), (e), (f) та (g).
3. Судовий орган, що виконує ордер, надає згоду на передачу іншій державі-члену відповідно до таких правил:
(a) запит на згоду подається згідно зі статтею 9 та супроводжується інформацією, вказаною у статті 8(1), та перекладом згідно зі статтею 8(2);
(b) згода надається, якщо сам злочин, стосовно якого її запитано, є підставою для передачі згідно з положеннями цього Рамкового рішення;
(c) рішення ухвалюється не пізніше ніж через 30 днів після отримання запиту;
(d) згода не надається за наявності підстав, зазначених у статті 3, а в інших випадках тільки за наявності підстав, зазначених у статті 4.
Стосовно зазначених у статті 5 випадків держава-член, що видає ордер, повинна надати гарантії, що передбачені у вказаній статті.
4. Незважаючи на параграф 1, особа, що була передана на підставі європейського ордера на арешт, не екстрадується до третьої держави без згоди компетентного органу держави-члена, що видала цю особу. Така згода надається згідно з Конвенціями, що є обов’язковими для цієї держави-члена, а також згідно з її внутрішнім законодавством.