Передавання наказів про конфіскацію
1. У разі ухвалення наказу про конфіскацію, що передбачає вимогу сплати грошової суми, наказ про конфіскацію разом із довідкою, зазначеною в параграфі 2, стандартна форма якої наведена у додатку, може бути переданий до компетентного органу держави-члена, в якій на обґрунтовану думку компетентного органу держави, що видає наказ, фізична або юридична особа, щодо якої видано наказ про конфіскацію, має власність або дохід.
У разі ухвалення наказу про конфіскацію конкретних об’єктів власності, наказ про конфіскацію та довідка можуть бути передані до компетентного органу держави-члена, в якій на обґрунтовану думку компетентного органу держави, що видає наказ, розташована власність, що підлягає конфіскації.
У разі відсутності обґрунтованих підстав, які дозволяли б державі, що видає наказ, визначити державу-член, якій може бути переданий наказ про конфіскацію, наказ про конфіскацію може бути переданий до компетентного органу держави-члена, в якій фізична або юридична особа, щодо якої видано наказ про конфіскацію, має постійне місце проживання або, відповідно, місце реєстрації.
2. Наказ про конфіскацію або його засвідчена копія передається разом із довідкою безпосередньо до компетентного органу держави, що видає наказ, або до органу держави, що виконує наказ, будь-якими засобами, здатними створювати письмове підтвердження за умов, що уможливлюють встановлення його достовірності державою, що виконує наказ. Оригінал наказу про конфіскацію або його засвідчена копія та оригінал довідки за потреби передаються державі, що виконує наказ. Усі офіційні повідомлення подаються безпосередньо до зазначених компетентних органів.
3. Довідка підписується, а її зміст засвідчується як достовірний компетентним органом держави, що видає наказ.
4. Якщо компетентний виконавчий орган невідомий, судовий орган держави, що видає наказ, здійснює всі необхідні запити, у тому числі через контактні пункти Європейської судової мережі, з метою отримання інформації від держави, що виконує наказ.
5. Якщо орган держави, що виконує наказ про конфіскацію, не має юрисдикції визнати його та вжити необхідних заходів для його виконання, він ex officio передає наказ про конфіскацію до компетентного виконавчого органу та інформує про це компетентний орган держави, що видає наказ.