Наслідки передавання наказів про конфіскацію
1. Передавання наказу про конфіскацію одній або декільком державам, які виконують наказ, відповідно до статей 4 і 5 не обмежує право держави, що видає наказ, на виконання нею наказу про конфіскацію.
2. Якщо наказ про конфіскацію стосується вимоги сплати грошової суми одній або декільком державам, загальна вартість, отримана від його виконання, не повинна перевищувати максимальну суму, зазначену в наказі про конфіскацію.
3. Компетентний орган держави, що видає наказ, негайно інформує компетентний орган відповідної держави, що виконує наказ, будь-якими засобами, здатними створювати письмове підтвердження:
(a) якщо він вважає, що існує ризик перевищення максимальної суми внаслідок виконання наказу, наприклад на основі інформації, переданої державою, що виконує наказ, відповідно до статті 10(3). У разі застосування статті 10(1)(a), компетентний орган держави, що видає наказ, повинен якнайшвидше поінформувати компетентний орган держави, що виконує наказ, про зникнення такого ризику;
(b) якщо наказ про конфіскацію повністю або частково виконано в державі, що видає наказ, або в іншій державі, що виконує наказ, потрібно зазначити суму, на яку наказ про конфіскацію ще не виконано;
(c) якщо після передавання наказу про конфіскацію відповідно до статей 4 і 5 орган держави, що видає наказ, отримує будь-яку суму, яку особа сплатила добровільно за наказом про конфіскацію, застосовується стаття 12(2).