1. Співробітництво у напрямах, визначених у Статті 2, може здійснюватись у таких формах:
a) розробка та участь у спільних проектах і діяльності з досліджень та розвитку технологій;
b) технічна допомога;
c) спільне використання обладнання та елементів інфраструктури;
d) співробітництво у галузях стандартизації та сертифікації;
e) обмін науково-технічною та економічною інформацією;
f) обмін науково-технічним персоналом;
g) консультації та співробітництво з урядовими установами, а також з промисловими підприємствами, науковими закладами та іншими організаціями;
h) сприяння діяльності спільних підприємств між обома країнами, включаючи створення спільних підприємств;
i) проведення симпозіумів, семінарів, конференцій та спеціальних заходів;
j) освіта і підготовка кадрів.
2. Додаткові форми співробітництва визначатимуться за взаємною письмовою домовленістю Сторін.