Реклама, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів
1. Сторони визнають, що повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство приведе до скорочення споживання тютюнових виробів.
2. Кожна Сторона, відповідно до своєї конституції або конституційних принципів, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, повна заборона на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території. У зв'язку з цим кожна Сторона приймає протягом п'яти років після набуття чинності Конвенцією для цієї Сторони відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.
3. Сторона, яка не має можливості ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, застосовує обмеження всієї реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. Сюди входить, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, які має ця Сторона, обмеження або повна заборона на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, що виходять з її території та мають транскордонний ефект. У зв'язку з цим кожна Сторона приймає відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи та подає відповідні доповіді згідно зі Статтею 21.
4. Як мінімум та відповідно до своєї конституції або конституційних принципів кожна Сторона:
(a) забороняє всі форми реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів, що просувають тютюнові вироби на ринок такими засобами, які є помилковими, такими, що вводять в оману, або є іншим чином обманними, або такими, що можуть створити хибне уявлення про їхні характеристики, вплив на здоров'я, небезпеку або продукти, які вони виділяють;
(b) вимагає, щоб попередження про шкоду для здоров'я або інше відповідне попередження супроводжувало будь-яку рекламу тютюнових виробів і, у відповідних випадках, стимулювання продажу й спонсорство;
(c) обмежує використання прямих чи непрямих стимулів, що заохочують придбання тютюнових виробів населенням;
(d) вимагає, якщо вона не ввела повної заборони, розкриття відповідним державним органам інформації про витрати тютюнової промисловості на рекламу, стимулювання продажу й спонсорство, які ще не заборонені. Ці органи можуть ухвалити рішення, відповідно до національного законодавства, про надання цих даних у розпорядження громадськості та Конференції Сторін на виконання Статті 21;
(e) вводить повну заборону або, у випадку Сторони, що не може ввести повну заборону через свою конституцію або конституційні принципи, обмежує рекламу, стимулювання продажу й спонсорство по радіо, телебаченню, у друкованих засобах масової інформації та, у відповідних випадках, в інших засобах інформації, таких як Інтернет, протягом п'яти років; та
(f) забороняє або, у випадку Сторони, що не може заборонити через свою конституцію чи конституційні принципи, обмежує спонсорство тютюнових виробів під час міжнародних подій, заходів або серед їхніх учасників.
5. Сторони заохочуються до вжиття заходів, що виходять за межі зобов'язань, викладених у пункті 4.
6. Сторони співробітничають у розробці технологій та інших засобів, необхідних для сприяння ліквідації транскордонної реклами.
7. Сторони, які вже ввели заборону на деякі форми тютюнової реклами, стимулювання продажу й спонсорства, мають суверенне право заборонити такі форми транскордонної реклами, стимулювання продажу й спонсорства, що надходять на її територію, і накладати такі самі санкції, що й ті, які застосовуються до внутрішньої реклами, стимулювання продажу й спонсорства, що виходять з її території, відповідно до свого національного законодавства. Цей пункт не означає схвалення чи затвердження якої-небудь конкретної санкції.
8. Сторони розглянуть питання про розроблення протоколу з викладенням відповідних заходів, які вимагають міжнародного співробітництва з метою повної заборони на транскордонну рекламу, стимулювання продажу й спонсорство.