Кожна держава-учасниця Договору вживає законодавчих заходів до встановлення своєї юрисдикції щодо злочинів, зазначених у статті 1 даної Конвенції, у таких випадках:
a) коли злочин здійснюється на території цієї держави або на борту судна, або літального апарата, зареєстрованого у цій державі;
b) коли передбачуваний злочинець є громадянином цієї держави. Така юрисдикція не залежить від того, чи є караним діяння у місці його здійснення;
c) коли передбачуваний злочинець знаходиться на її території і вона не видає його. Така юрисдикція не залежить від того, чи є караним діяння у місці його здійснення.
2. Дана Конвенція не виключає будь-якої кримінальної юрисдикції, здійснюваної відповідно до внутрішньодержавного права.