Урегулювання суперечок
1. У випадку виникнення суперечок між двома або більшим числом Сторін щодо тлумачення або застосування Конвенції зацікавлені Сторони прагнуть до врегулювання суперечок шляхом переговорів або будь-якими іншими мирними засобами за їх вибором.
2. При ратифікації, прийнятті, ухваленні Конвенції або приєднанні до неї чи у будь-який час після цього Сторона, яка не є регіональною організацією економічної інтеграції, може подати Депозитарію заяву у письмовій формі про те, що у будь-якій суперечці щодо тлумачення або застосування Конвенції вона визнає як обов’язкову умову ipso fakto і без спеціальної згоди щодо будь-якої Сторони, яка взяла на себе таке ж зобов’язання:
a) передачу суперечки у Міжнародний Суд і/або;
b) арбітражний розгляд відповідно до процедур, які підлягають прийняттю Конференцією Сторін, за можливістю у найкоротші строки, у додатку, що стосується арбітражу.
Сторона, яка є регіональною організацією економічної інтеграції, може зробити заяву аналогічного характеру щодо арбітражного розгляду відповідно до процедур, згаданих у підпункті b) вище.
3. Заява, зроблена згідно з пунктом 2 вище, має силу до закінчення строку її дії відповідно до умов цієї заяви або до закінчення трьох місяців після того, як письмове повідомлення про її відкликання було здане на зберігання Депозитарію.
4. Нова заява, повідомлення про відкликання або закінчення строку дії заяви ніяким чином не стосуються справ, які перебувають на розгляді у Міжнародному Суді або арбітражному суді, якщо Сторони у суперечці не домовляться про інше.
5. За умови дії пункту 2 вище, якщо після закінчення дванадцяти місяців після повідомлення однією Стороною іншій Стороні про те, що між ними виникла суперечка, зацікавлені Сторони не змогли урегулювати своєї суперечки за допомогою заходів, згаданих у пункті 1 вище, ця суперечка передається на прохання будь-якої із Сторін у цій суперечці на процедуру примирення.
6. Примирювальна комісія утворюється на прохання однієї із Сторін, які беруть участь у суперечці. Комісія складається із рівної кількості членів, призначених кожною зацікавленою Стороною, і голови, обраного спільно членами, призначеними кожною із Сторін. Комісія ухвалює рекомендаційне рішення, яке сумлінно розглядається Сторонами.
7. Додаткові процедури, які стосуються примирення, приймаються Конференцією Сторін, за можливістю, у найкоротші строки у додатку, що стосується примирення.
8. Положення цієї статті застосовуються щодо будь-якого відповідного юридичного документа, який може бути прийнятий Конференцією Сторін, якщо документ не передбачає іншого.