СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 14.12.99
При вирішенні питання про те, є розкрадання державного
майна дрібним чи має значні розміри, суд повинен
врахувати кількість викраденого в натурі та його господарську значимість
(Витяг)
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 2 квітня р. засуджено: Г. - за ч. 3 ст. 84 КК ( 2001-05 ) із застосуванням ст. 44 КК на два роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням у доход держави 20% заробітку; О. і З. - за ч. 2 ст. 81 КК на один рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням у доход держави 20% заробітку.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Львівського обласного суду від 11 травня 1999 р. вирок залишено без зміни.
Засуджених визнано винними в тому, що вони за попереднім зговором між собою 23 червня 1998 р. викрали з кар'єру лінійної шляхово-експлуатаційної дільниці пісок у кількості 10,1 тонни вартістю 34 грн. (О. і З. - таємно, а Г. - шляхом розтрати, оскільки працював інженером-постачальником).
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування судових рішень і закриття справи за відсутністю в діях засуджених складу злочину. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засуджених у викраденні піску в зазначеній кількості і вказаної вартості підтверджується розглянутими в судовому засіданні й викладеними у вироку доказами і є правильним, а про те, що дії названих осіб містять склад злочину, - помилковим.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 КпАП ( 80731-10 ) при вирішенні питання про те, є розкрадання державного майна дрібним чи має значні розміри, суд повинен врахувати кількість викраденого в натурі (вага, обсяг) та його господарську значимість.
Як видно з вироку, визнаючи засуджених винними у вчиненні розкрадання державного майна в значних розмірах, суд мотивував цей висновок великим обсягом викраденого, але не врахував, що викрадений з кар'єру пісок у кількості 10,1 тонни вартістю 34 грн. особливої господарської значимості не має.
Таким чином, у діях О., З. і Г. відсутній склад злочину, і їх безпідставно засуджено за зазначеними у вироку статтями КК ( 2001-05, 2002-05 ).
Враховуючи наведене та керуючись статтями 393, 394 КПК ( 1003-05 ), судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України протест заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, судові рішення скасувала, а справу закрила на підставі п. 2 ст. 6 КПК ( 1001-05 ).
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.