ВІЙСЬКОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 28.03.2000
(Витяг)
С. звернувся у порядку, передбаченому гл. 31-А ЦПК ( 1502-06 ), до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірним і скасувати наказ заступника Міністра оборони України - Командувача Сил Протиповітряної оборони України від 29 грудня 1998 р. про його звільнення та поновити на військовій службі.
Ухвалою військового суду Севастопольського гарнізону від 7 травня 1999 р. С. відмовлено у прийнятті скарги у зв'язку з порушенням правил підсудності і роз'яснено про його право на підставі статей 123, 125, 248-4 ЦПК ( 1502-06 ) звернутися зі скаргою до військового суду Центрального регіону.
4 червня 1999 р. ухвалою військового суду Центрального регіону С. відмовлено у прийнятті скарги на підставі її непідсудності і направлено скаргу з додатковими матеріалами для розгляду по суті у військовий суд Севастопольського гарнізону.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування ухвали військового суду Центрального регіону від 4 червня 1999 р. у справі за скаргою С. внаслідок її незаконності і передачу питання на розгляд військового суду цього регіону.
Військова колегія Верховного Суду України протест задовольнила з таких підстав.
Військовий суд Севастопольського гарнізону ухвалою від 7 травня 1999 р. на підставі ч. 2 ст. 123 ЦПК ( 1502-06 ) обгрунтовано відмовив у прийнятті скарги С., оскільки військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні справи за скаргами військовослужбовців, крім тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України. За змістом ч. 3 цієї статті військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових посадових осіб та органів військового управління на рівні військових об'єднань і вище.
Відповідно до ч. 2 ст. 248-4 ЦПК ( 1502-06 ), яка визначає територіальну підсудність скарг, поданих у порядку, передбаченому гл. 31-А ЦПК, і ст. 248-1 ЦПК скарги подаються до суду за місцем знаходження державних органів, юридичних чи посадових осіб.
Беручи до уваги те, що С. оскаржив дії заступника Міністра оборони України - Командувача Сил Протиповітряної оборони України, його скарга не може бути розглянута судом гарнізону і підлягає розгляду у військовому суді Центрального регіону.
За таких обставин військова колегія Верховного Суду України ухвалу військового суду Центрального регіону про відмову у прийнятті скарги С. скасувала, а скаргу з додатковими матеріалами до неї направила на розгляд до військового суду Центрального регіону.
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.