ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 06.03.2000
(Витяг)
Постановою судді Полонського районного суду Хмельницької області від 28 липня 1999 р. Р. притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КпАП ( 80731-10 ) і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.
Як установив суд, 3 липня 1999 р. приблизно о 18-й годині 40 хвилин Р. було затримано на прохідній зошитового цеху АТВТ "Понінківський картонно-паперовий комбінат", оскільки вона мала намір викрасти 30 учнівських зошитів загальною вартістю 2 грн. 86 коп.
Голова Верховного Суду України постанову судді скасував, а справу закрив з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності Р. у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин грунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах: поясненнях свідка С. - контролера прохідної зошитового цеху названого комбінату про обставини затримання Р. із 30 зошитами, викраденими нею з цеху; даних протоколу про адміністративне правопорушення від 5 липня 1999 р. та накладної, з якої вбачається, що вилучені 30 учнівських зошитів загальною вартістю 2 грн. 86 коп. повернено у зошитовий цех комбінату. Конкретні обставини події, викладені у постанові суду, дають підстави вважати, що дії Р. містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КпАП ( 80731-10 ).
Разом з тим, притягуючи Р. до адміністративної відповідальності та накладаючи стягнення, суд усупереч вимогам статей 33, 34 КпАП ( 80731-10 ) не взяв до уваги ступінь здійснення протиправних дій, мізерність суми, на яку вчинено замах на крадіжку (2 грн. 86 коп.), відсутність шкоди, оскільки зошити повернено підприємству, а також те, що її сім'я є малозабезпеченою (заробітна плата Р. становить 57 грн.) і багатодітною - Р. має на утриманні четверо дітей шкільного віку - 1984, 1986, 1990, 1993 років народження, що зумовлює значимість для неї предмета правопорушення.
За таких обставин визнано за необхідне звільнити Р. від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням відповідно до ст. 22 КпАП ( 80731-10 ).
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.