СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 11.11.97
(Витяг)
Вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 26 червня 1997 р. Д. засуджено за статтями 17, 94 КК ( 2001-05 ) на вісім років позбавлення волі.
Згідно з вироком неповнолітній Д. визнаний винним у тому, що він 2 травня 1997 р., близько 13-ї години, у лісосмузі неподалік села намагався позбавити життя неповнолітню У., але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Касаційною ухвалою судової колегії в кримінальних справах Запорізького обласного суду від 21 липня 1997 р. вирок скасовано з направленням справи на нове розслідування. Постановою президії Запорізького обласного суду від 8 серпня 1997 р. цю ухвалу залишено без зміни.
Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті питання про скасування рішень касаційної та наглядної інстанцій і повернення справи на новий касаційний розгляд у зв'язку з тим, що судова колегія в кримінальних справах обласного суду при розгляді справи в касаційному порядку помилково визнала, що орган слідства порушив передбачені ст. 112 КПК ( 1002-05 ) правила підслідності, і на цій підставі необгрунтовано скасувала вирок та повернула справу на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав протест, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи протесту, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, попереднє слідство в ній було проведено органом внутрішніх справ - слідчим Токмацького РВВС Запорізької області. Суд першої інстанції, визнавши Д. винним за статтями 17, 94 КК ( 2001-05 ), ухвалив щодо нього вирок.
При розгляді справи в касаційному порядку судова колегія в кримінальних справах Запорізького обласного суду скасувала вирок і повернула справу на нове розслідування з тих підстав, що орган слідства істотно порушив кримінально-процесуальний закон, оскільки на порушення вимог ч. 1 ст. 112 КК ( 2001-05 ) попереднє слідство у справі про замах на вбивство було проведено слідчим не прокуратури, а органу внутрішніх справ.
Однак, такий висновок суду касаційної інстанції є помилковим і не відповідає змісту ст. 112 КПК ( 1002-05 ). Так, нормою, закріпленою в ч. 1 цієї статті, законодавець відніс до компетенції слідчих прокуратури провадження слідства у справах про вбивства, а також про будь-які інші злочини. Разом з тим у ч. 2 ст. 112 КПК він, визначаючи підслідність кримінальних справ органам внутрішніх справ, передбачив, що в усіх без винятку справах про злочини, вчинені неповнолітніми, попереднє слідство провадиться також слідчими органів внутрішніх справ.
Таким чином, зі змісту частин 1 і 2 ст. 112 КПК ( 1002-05 ) випливає, що у справах про вбивства, вчинені неповнолітніми, попереднє слідство може провадитись слідчими як прокуратури, так і органів внутрішніх справ. Тому проведення слідчим органу внутрішніх справ попереднього слідства у справі про замах на умисне вбивство, вчинений неповнолітнім Д., не є порушеннями вимог ст. 112 КПК.
За таких обставин судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України скасувала рішення судів касаційної і наглядної інстанцій Запорізького обласного суду як такі, що не грунтуються на законі, і направила справу на новий касаційний розгляд.
"Рішення Верховного Суду України", 1998 р.