Спрощена процедура видачі сертифікатів
1. На відміну положень Статей 17, 18 та 19 цього Протоколу, згідно з наступними умовами може застосовуватися спрощена процедура видачі EUR 1.
2. Митні органи країни-експортера можуть уповноважити будь-якого експортера, далі іменованого "довірений експортер", що здійснює часті відправки з застосуванням сертифіката переміщення EUR 1 і який може надати митним органам усі необхідні підтвердження статусу походження продуктів, здійснювати відправки без надання митним органам документів, передбачених у Статті 17 цього Протоколу для отримання сертифіката EUR 1.
3. Уповноваження, зазначені у параграфі 2, передбачають за вибором компетентних органів, що у графі 11 "Митні відмітки" сертифіката переміщення EUR 1 повинно бути:
а) або заповнений попередньо разом із печаткою компетентних митних органів країни-експортера та підписом (може навіть факсимільним) уповноваженої особи цього органу; або
b) заповнена довіреним експортером із спеціальною печаткою, що була прийнята митними органами країни-експортера та відповідає зразку, наведеному у Додатку V цього Протоколу. Така печатка може бути передрукована з форм.
4. У випадках, що відносяться до параграфа 3 (а), у графі 7 "Примітки" сертифіката переміщення EUR 1 має бути вписане наступне: "LIHTSUSTATUD PROTSEDUUR", "СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА", "SIMPLIFIED PROCEDURE".
5. Графа 11 "Митні відмітки" сертифіката переміщення EUR 1, у разі необхідності, заповнюється довіреним експортером.
6. Довірений експортер, у разі необхідності, буде зазначати у графі 13 "Вимога на перевірку" сертифіката переміщення EUR 1 назву та адресу компетентних органів для перевірки цього сертифіката.
7. Коли застосовується спрощена процедура, митні органи країни-експортера можуть використовувати спеціальні позначки на сертифікаті EUR 1, за якими ці сертифікати можуть ідентифікуватися.
8. В уповноваженнях, зазначених у параграфі 2, компетентні органи мають відзначати, зокрема:
а) умови, за яких робиться замовлення на сертифікат EUR 1;
b) умови, за яких це замовлення має зберігатися щонайменше 3 роки;
с) у випадках, зазначених в параграфі 3 (b), органи мають право проводити необхідну перевірку, як говориться у Статті 30 цього Протоколу.
9. Митні органи країни-експортера можуть визнати деякі групи товарів такими, що не підпадають під спеціальні умови параграфа 2.
10. Митні органи можуть відмовити в уповноваженнях, зазначених у параграфі 2, експортерам, які не надають усіх гарантій, що ті вважають необхідними. Компетентні органи можуть відкликати уповноваження у будь-який час. Вони повинні зробити це, коли довірений експортер більше не задовольняє вимогам або більше не надає усіх гарантій.
11. Довіреного експортера можуть зобов'язати інформувати компетентні органи, згідно з їхніми умовами, щодо товарів, які він відправляє, а також ці органи можуть проводити перед відправкою товарів будь-яку перевірку, яку вважатимуть за потрібне.
12. Митні органи країни-експортера можуть проводити будь-яку перевірку, яку вважатимуть за потрібне, довірених експортерів. Експортери повинні дозволяти їм це робити.
13. Положення цієї Статті не порушують правил щодо митних формальностей та використання митних документів, що діють між Україною та Естонією.