Фактичний перевізник
Параграф 1. Якщо перевізник доручив повністю або частково здійснити перевезення фактичному перевізнику, незалежно від того, чи має він на це право згідно з договором перевезення чи ні, перевізник все одно несе відповідальність за здійснення повністю всього перевезення.
Параграф 2. Всі положення цих Єдиних правил, що стосуються відповідальності перевізника, діють також стосовно відповідальності фактичного перевізника, що стосується виконуваного перевезення. Якщо до працівників або будь-яких інших осіб, послугами яких користувався фактичний перевізник для виконання перевезення, пред'являється позов, то застосовуються статті 36 і 41.
Параграф 3. Будь-яка особлива угода, згідно з якою перевізник бере на себе зобов'язання, які не покладаються на нього цими Єдиними правилами, або відмовляється від прав, що надаються йому Єдиними правилами, має силу стосовно фактичного перевізника лише у випадку, якщо він ясно в письмовій формі на це погодився. Незалежно від того, чи висловив фактичний перевізник таку згоду, перевізник залишається зв'язаним зобов'язаннями або відступами, що випливають з вказаної вище особливої угоди.
Параграф 4. Якщо і перевізник, і фактичний перевізник є відповідальними, то їхня відповідальність солідарна.
Параграф 5. Загальна сума відшкодування, що належить стягненню з перевізника, фактичного перевізника, а також їхніх працівників або будь-яких інших осіб, послугами яких вони користувалися для виконання перевезення, не повинна перевищувати меж, передбачених цими Єдиними правилами.
Параграф 6. Ця стаття не обмежує права на позов, що може виникнути у перевізника до фактичного перевізника і навпаки.