1. Кожна Висока Договірна Сторона повинна вжити всіх відповідних кроків, включаючи законодавчі та інші заходи, з метою відвернення та припинення порушень цього Протоколу особами на території, що знаходиться під її юрисдикцією чи контролем.
2. Заходи, передбачені в пункті 1 цієї статті, включають відповідні заходи по забезпеченню запровадження карних санкцій по відношенню до осіб, які в зв'язку із збройним конфліктом і всупереч положенням цього Протоколу зумисно спричиняють смерть чи завдають серйозних ушкоджень громадянам, та по переданню цих осіб до правосуддя.
3. Кожна Висока Договірна Сторона зобов'язана вплинути також на свої збройні сили з тим, щоб вони розробили відповідні військові інструкції та оперативні процедури і щоб особистий склад військових сил отримував підготовку, яка б адекватно відповідала його обов'язкам та зобов'язанням з метою дотримання положень цього Протоколу.
4. Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити консультації та співпрацювати одна з одною на двосторонній основі через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй чи іншими засобами відповідних міжнародних процедур з метою врегулювання будь-яких проблем, що можуть виникнути у зв'язку з тлумаченням та застосуванням положень цього Протоколу.
Технічний додаток
1. Реєстрація.
а) Реєстрація розташування мін, які не є дистанційно встановлюваними, мінних полів, мінних районів, мін-пасток та інших пристроїв повинна здійснюватись відповідно до наступних положень:
i) розташування мінних полів, мінних районів та районів застосування мін-пасток та інших пристроїв повинно точно вказуватись засобами прив'язки до координат хоча б двох початкових точок і за допомогою визначених розмірів району, в якому знаходиться ця зброя, по відношенню до цих початкових точок;
ii) карти, діаграми або інші реєстраційні документи необхідно складати таким чином, щоб було вказано розташування мінних полів, мінних районів, районів застосування мін-пасток та інших пристроїв по відношенню до початкових точок, і в цих реєстраційних документах мають бути вказані також їхні периметри та довжина;
iii) для виявлення та розмінування мін, мін-пасток та інших пристроїв, карти, діаграми або інші реєстраційні документи мають містити повну інформацію щодо типу, кількості, способу установки, типу висадника та терміну придатності, дати та терміну встановлення, елементів невилучення (якщо такі використовуються) та іншу відповідну інформацію про всю таку встановлену зброю. Кожного разу, якщо це можливо, в реєстраційному документі щодо мінного поля необхідно вказати точне розташування кожної міни, за винятком рядних мінних полів, де достатньо вказати розташування ряду. Окремо реєструється точне розташування та принцип дії кожної установленої міни-пастки.
Ь) Орієнтовне розташування району застосування дистанційно встановлюваних мін повинно бути вказане за допомогою координат початкових точок (як правило, кутових точок) та при першій можливості уточнене і, якщо це можливо, також маркіроване на місцево ті. Реєструється також загальна кількість і тип установлених мін, дата, час установлення та періоди самознищення.
с) Копії реєстраційних документів повинні зберігатись на рівні командування, достатньому для того, щоб, наскільки це можливо, гарантувати їхню безпеку.
Забороняється застосування мін, вироблених після набуття чинності цим Протоколом, якщо вони не мають наступного маркірування англійською чи відповідною національною мовою або мовами з такою інформацією:
i) назва країни-виробника;
ii) місяць та рік виробництва; та
iii) серійний номер чи номер партії.
Маркірування повинно бути, наскільки це можливо, помітним, розбірливим, витривалим та стійким до впливу зовнішніх умов.
2. Специфікації по виявленню.
а) Що стосується протипіхотних мін, вироблених після 1 січня 1997 року, то такі міни повинні містити в своїй конструкції матеріал чи пристрій, який дає можливість виявити міну за допомогою загальнодоступних технічних засобів виявлення мін та забезпечувати відповідний сигнал, еквівалентний сигналу від 8 чи більше грамів заліза у вигляді суцільної концентрованої маси.
Ь) Що стосується протипіхотних мін, вироблених до 1 січня 1997 року, то такі міни повинні містити в своїй конструкції або до них мають бути прикріплені перед установкою матеріал або пристрій таким чином, щоб унеможливити їхнє легке вилучення. Ці матеріал та пристрій дають можливість виявити міну за допомогою загальнодоступних технічних засобів і забезпечують відповідний сигнал, еквівалентний сигналу від 8 чи більше грамів заліза у вигляді суцільної концентрованої маси.
с) У тому випадку, якщо Висока Договірна Сторона визначить, що вона не може негайно забезпечити дотримання підпункту Ь), вона може заявити в момент оповіщення про свою згоду приєднатися до цього Протоколу, що вона відкладає дотримання підпункту Ь) на термін, який не повинен перевищувати 9 років з моменту набуття чинності цим Протоколом. В цей період, в тій мірі, в якій це можливо, вона зводить до мінімуму застосування протипіхотних мін, які не задовольняють такі вимоги.
3. Специфікації по самознищенню та самодеактивації.
а) Всі дистанційно встановлювані протипіхотні міни повинні бути проектовані і сконструйовані таким чином, щоб протягом 30 днів після установки неспрацювання механізму самознищення відбувалося не більше ніж у 10% активованих мін, і кожна міна повинна мати резервний елемент самодеактивації, спроектований і сконструйований таким чином, щоб в комбінації з механізмом самознищення через 120 днів після установки функціонувало як міна не більше ніж одна на одну тисячу активованих мін.
Ь) Всі недистанційно встановлювані протипіхотні міни, що застосовуються за межами маркірованих районів, як це визначено в статті 5 цього Протоколу, повинні відповідати вимогам по самознищенню і самодеактивації, викладеним в підпункті а).
с) У випадку, якщо Висока Договірна Сторона визначить, що вона не може негайно забезпечити дотримання підпунктів а) і/або Ь), вона може заявити в момент оповіщення про свою згоду приєднатися до цього Протоколу, що по відношенню до мін, вироблених до набуття чинності цим Протоколом, вона відкладає дотримання підпунктів а) і/або Ь) на термін, який не повинен перевищувати 9 років з моменту набуття чинності цим Протоколом. У цей період відстрочки Висока Договірна Сторона зобов'язується:
i) звести до мінімуму, наскільки це можливо, застосування протипіхотних мін, що не відповідають таким вимогам, та
ii) що стосується дистанційно встановлюваних протипіхотних мін, дотримуватись або вимог по самознищенню, або вимог по самодеактивації; стосовно інших протипіхотних мін слід дотримуватись хоча б вимог по самодеактивації.
4. Міжнародні знаки для позначення мінних полів та мінних районів.
Знаки, подібні до зразка, що додається, та описані нижче, повинні застосовуватися при маркіруванні мінних полів та мінних районів з метою забезпечення їхньої видимості та пізнавання цивільним населенням:
а) розмір і форма: трикутник або квадрат розміром не менш ніж 28 см (11 дюймів) на 20 см (7,9 дюйма) для трикутника і зі сторонами не менш ніж 15 см (6 дюймів) для квадрата;
Ь) колір: червоний або оранжевий з жовтою світловіддзеркалюючою смугою;
с) символ: символ, наведений як ілюстрація в додатку, або альтернативний символ, що легко можна розпізнати в тому районі, де буде встановлено такий знак для забезпечення небезпечної зони;
d) мова: на знаку має бути позначене слово "міни" однією з шести офіційних мов Конвенції (англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою) і на мові (або мовах), поширеній (поширених) в даному районі;
е) розподіл: знаки повинні встановлюватись навколо мінного поля або мінного району на відстані, достатній для того, щоб цивільна особа, яка наближається до району, могла бачити їх з будь-якої точки.
Стаття II: Набуття чинності
Цей Протокол з внесеними до нього поправками набуває чинності, як це передбачено в пункті 1 b) статті 8 Конвенції ( 995_266 ).