Сувора відповідальність
1. Особа, яка подає повідомлення відповідно до статті 6 Конвенції ( 995_022 ), несе відповідальність за шкоду доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння небезпечними відходами або іншими відходами. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення. Якщо повідомником є держава експорту або якщо жодного повідомлення не робилось, експортер несе відповідальність за шкоду доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння небезпечними відходами та іншими відходами. Стосовно підпункту "b" пункту 6 статті 3 цього Протоколу mutatis mutandis застосовуються положення пункту 5 статті 6 Конвенції. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення.
2. Без шкоди для пункту 1 стосовно відходів, що підпадають під дію підпункту "b" пункту 1 статті 1 Конвенції ( 995_022 ), про які надійшло повідомлення як про небезпечні від держави імпорту відповідно до статті 3 Конвенції, але не від держави експорту, імпортер несе відповідальність доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння відходами, якщо держава імпорту є повідомником або якщо жодного повідомлення не робилось. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення.
3. Якщо небезпечні відходи та інші відходи підлягають реімпорту відповідно до статті 8 Конвенції ( 995_022 ), особа, що подала повідомлення, несе відповідальність за шкоду з моменту вивозу небезпечних відходів з установки з видалення до прийняття їх у володіння експортером, якщо це застосовне, або альтернативною особою, що забезпечує видалення.
4. Якщо небезпечні відходи та інші відходи підлягають реімпорту відповідно до підпункту "a" пункту 2 статті 9 або пункту 4 статті 9 Конвенції ( 995_022 ), за умови дотримання положень статті 3 Протоколу, особа, що забезпечує реімпорт, уважається такою, що несе відповідальність за шкоду доти, доки у володіння ними, у відповідних випадках, не вступить експортер або альтернативна особа, що забезпечує видалення.
5. Жодна відповідальність згідно із цією статтею не покладається на особу, згадану в пунктах 1 й 2 цієї статті, якщо ця особа доведе, що шкода:
a) є результатом збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або заколоту;
b) є результатом природного явища, що має винятковий, неминучий, непередбачуваний та нестримний характер;
c) повністю є результатом дотримання обов'язкового заходу, передбаченого органом державної влади держави, де було заподіяно шкоди;
або
d) повністю є результатом умисної протиправної поведінки третьої сторони, зокрема особи, що зазнала шкоди.
6. Якщо відповідальність згідно із цією статтею повинні нести дві чи більш ніж дві особи, позивач має право витребувати повну компенсацію за шкоду з будь-якої із цих осіб або з усіх цих осіб.