Прибуток від комерційної діяльності
1. Прибуток, що отримується в одній Договірній Державі особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, може оподатковуватися податком у першій Державі, тільки якщо він отриманий через розташоване там її постійне представництво і тільки в тій частині, що може бути віднесений до діяльності цього постійного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який вона могла б одержати, якби вона була окремою і самостійною особою, що здійснює таку ж або аналогічну діяльність при таких же або подібних умовах і діючим зовсім самостійно.
3. При визначенні прибутку постійного представництва допускається відрахування витрат, понесених для цілей діяльності цього постійного представництва. При цьому допускається обгрунтований перерозподіл документально підтверджених витрат між особою з постійним місцем перебуванням в одній Договірній Державі і її постійному представництві в іншій Договірній Державі. Такі витрати включають управлінські й загальноадміністративні витрати, витрати на дослідження і розвиток, відсотки і плату за управління, консультації, технічне сприяння, понесені як у Державі, у якій розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому місці.
4. Прибуток, що відноситься до постійного представництва, буде визначатися щорічно тим самим методом, якщо тільки не буде вагомої і достатньої причини для його зміни.
5. На підставі лише закупівлі постійним представництвом товарів або виробів для особи, яку він представляє, постійному представництву не зараховується будь-який прибуток.
6. Якщо прибуток включає види прибутку, про котрий окремо говориться в інших статтях цієї Угоди, то положення цих статей не зачіпаються положеннями цієї статті.