Особи, до яких застосовується Угода
1. Ця Угода застосовується до осіб, що є особами з постійним місцем перебування в одній або обох Договірних Державах.
2. Для цілей цієї Угоди термін "особа з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі" означає будь-яку особу або будь-яке утворення, що по законодавству цієї Держави підлягає в ньому оподаткуванню на основі свого місця проживання, постійного місцеперебування, місця реєстрації в якості юридичної особи або будь-якого іншого аналогічного критерію.
У випадку, якщо прибуток отримується повним товариством, партнерством або фондом, постійне місцеперебування цього повного товариства, партнерства або фонду визначається відповідно до місця його реєстрації.
3. Якщо відповідно до положення пункту 2 особа, що не є фізичною особою, є особою з постійним місцеперебуванням в обох Договірних Державах, вона вважається особою з постійним місцем перебування у тій Договірній Державі, у якій розташований її фактичний керівний орган.
4. Якщо відповідно до положення пункту 2 фізична особа є особою з постійним місцем проживання в обох Договірних Державах, її положення визначається в такий спосіб:
вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Договірній Державі, у якій вона володіє постійним житлом:
якщо вона володіє постійним житлом в обох Договірних Державах, вона вважається особою з постійним місцем проживання в Договірній Державі, у якій вона має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
якщо Держава, у якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або якщо вона не володіє постійним житлом у жодній з Договірних Держав, вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Державі, у якій вона звичайно перебуває;
якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах, або якщо вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій Договірній Державі, громадянином якої вона є;
якщо кожна з Договірних Держав розглядає її в якості свого громадянина або жодна з Держав не вважає її такою, компетентні органи Договірних Держав вирішують дане питання за взаємною згодою.