Передавання валютних резервів до ЄЦБ
30.1. Без порушення статті 28, національним центральним банкам належить забезпечити ЄЦБ резервними активами у валютах, що не є валютами держав-членів, ЕКЮ, резервними позиціями МВФ чи спеціальними позиковими правами (SDR), у сумі, що не перевищує еквівалента 50 мільярдів ЄКЮ. Керівній Раді належить визначити співвідношення між частиною, що її ЄЦБ належить отримати відразу після створення, та сумами, що їх належить отримати пізніше. ЄЦБ належить мати повне право володіти та керувати валютними резервами, переданими йому, та використовувати на потреби, сформульовані в цьому Статуті.
30.2. Внесок кожного національного центрального банку належить встановити пропорційно до його частки у підписному капіталі ЄЦБ.
30.3. Кожен національний центральний банк отримує щодо ЄЦБ право вимоги, еквівалентне до його внеску. Керівній Раді належить визначати деномінацію таких прав вимоги та нараховувані відсотки.
30.4. Дальші звернення по валютні резерви поза межами, закладеними у пункті 30.1 статті 30, ЄЦБ може здійснювати згідно з пунктом 30.2 статті 30, в межах і за умов, що їх Рада встановлює за процедурою, закладеною у статті 42.
30.5. ЄЦБ може володіти та керувати резервними позиціями МВФ чи спеціальними позиковими правами (SDR), а також забезпечувати об'єднування таких активів.
30.6. Керівній Раді належить вживати всіх інших заходів, потрібних, щоб застосовувати цю статтю.