Головні завдання
4.1. Згідно з частиною другою статті 117, ЄВІ належить:
- зміцнювати співпрацю між національними центральними банками;
- зміцнювати координацію грошово-кредитних політик держав-членів, щоб забезпечити цінову стабільність;
- контролювати функціювання Європейської Валютної Системи (ЄВС);
- провадити консультації з питань, що належать до компетенції національних центральних банків і впливають на стабільність фінансових інституцій та ринків;
- перебрати завдання ЄФВС, зокрема виконувати функції, зазначені у пунктах 6.1, 6.2 та 6.3 статті 6;
- сприяти використанню ЕКЮ та наглядати за її розвитком, зокрема дбати про стабільне функціювання системи розрахунків у ЕКЮ.
ЄВІ належить також:
- провадити регулярні консультації щодо перебігу грошово-кредитних політик та застосування інструментів грошово-кредитної політики;
- консультувати національні органи грошово-кредитної політики перед тим, як вони приймають рішення про перебіг грошово-кредитної політики з огляду на спільні рамки попередньої координації.
4.2. Не пізніше, ніж 31 грудня 1996 року, ЄВІ належить визначити регуляторну, організаційну та логістичну структуру, якої потребуватиме ЄСЦБ, аби виконувати свої завдання на третьому етапі згідно з принципом економіки відкритого ринку з вільною конкуренцією. Цю структуру Раді ЄВІ належить передати до ЄЦБ в день його заснування, щоб останній прийняв рішення.
Згідно з частиною третьою статті 117 цього Договору ( 994_017 ), ЄВІ належить, зокрема:
- готувати інструменти та процедури, потрібні, щоб провадити єдину грошово-кредитну політику на третьому етапі;
- у разі потреби сприяти гармонізації правил та практик, що визначають збирання, впорядковування та поширювання статистичної інформації в галузях, що належать до сфери його компетенції;
- виробляти приписи щодо операцій, що їх належить здійснювати національним центральним банкам у структурі ЄСЦБ;
- сприяти ефективності транскордонних платежів;
- наглядати за технікою готування банкнот ЕКЮ.