Системи управління транспортом
1. Сторони визнають важливість інтелектуальних систем управління транспортом для усунення існуючих бар’єрів мобільності стосовно оптимізації існуючих транспортних потужностей, покращення безпеки, ефективності використання ресурсів.
2. Кожна Сторона при управлінні транспортними потоками в якості пріоритету розглядає уникнення та/або мінімізацію негативних соціально-економічних наслідків і впливу на навколишнє середовище.
3. Сторони сприяють розвитку систем управління транспортом, де це є доцільним:
a) забезпечення оптимального та безпечного використання транспортної інфраструктури;
b) об’єднання різних видів транспорту;
c) використання потенціалу міського транспорту;
d) забезпечення взаємодії та безперервності надання послуг;
e) надання інформації щодо подорожей та руху в режимі реального часу та обмін даними;
f) застосування космічних технологій;
g) зменшення заторів;
h) застосування системи управління динамічним паркуванням.
4. Кожна Сторона враховує та адаптує управління транспортним рухом до особливих потреб гірського середовища та його жителів, беручи до уваги:
a) захист вразливих територій, зокрема, територій з багатим біорізноманіттям, екологічним взаємозв’язком чи територій, які мають міжнародне значення для охорони біорізноманіття і ландшафтів;
b) мінімізацію забруднення повітря та шуму;
c) потреби територій, які мають особливу важливість для туризму.