Ліцензування імпорту товарів з метою встановлення кількісних обмежень чи дозвільного порядку
1. Ліцензування імпорту при встановленні кількісних обмежень чи дозвільного порядку є заходом адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який застосовується у випадку встановлення кількісного обмеження чи дозвільного порядку імпорту товарів певного виду на митні території Сторін.
Процедура ліцензування імпорту при встановленні кількісних обмежень чи дозвільного порядку здійснюється у відповідності зі статтею 2 цього Протоколу, а також пунктами 2 - 9 цієї статті і повинна бути адекватною до тієї мети, для якої вона вводиться.
2. У випадку введення ліцензування, що не переслідує мети кількісного обмеження імпорту, Сторонам повинна бути надана інформація, що роз'яснює причину введення такого ліцензування.
3. На запит Сторони, зацікавленої в торгівлі певним товаром, запитувана Сторона надає інформацію, що стосується:
- застосування обмежень імпорту;
- кількості ліцензій із зазначенням обсягу імпортованих товарів;
- статистичних даних про вартість і/або обсяг ліцензованого товару, що імпортується з держав Сторін.
4. Сторона, що застосовує ліцензування імпорту товарів з метою встановлення кількісного обмеження, публікує загальний розмір квот, що встановлюють кількість і/або вартість товарів, дату початку і закінчення дії квот і будь-які їхні зміни в терміни, визначені пунктом 2 статті 2 дійсного Протоколу.
5. У випадку розподілу квот між державами-експортерами Сторона, що застосовує кількісне обмеження імпорту, негайно інформує інші зацікавлені Сторони про частки держав-експортерів у встановлюваній квоті і публікує цю інформацію в терміни, визначені пунктом 2 статті 2 даного Протоколу.
6. Суб'єкти господарювання Сторін незалежно від форми власності, які виконують вимоги, встановлені нормативними правовими актами Стороною, яка імпортує, мають рівні права на звернення з заявою про видачу ліцензії і на розгляд такої заяви. Якщо у видачі ліцензії відмовлено, то заявнику повідомляється причина відмовлення. Заявник має право на оскарження чи перегляд такого рішення відповідно до національного законодавства держави Сторони, яка імпортує.
7. Якщо заяви розглядаються в порядку надходження, то термін розгляду заяви не повинен перевищувати 30 робочих днів з дати одержання заяви.
Якщо всі заяви розглядаються одночасно, то термін розгляду заяв не повинен перевищувати 60 робочих днів з дати закінчення оголошеного терміну приймання заяв.
8. Термін дії ліцензії повинен бути достатнім для того, щоб не перешкоджати імпорту, в тому числі з віддалених джерел, крім особливих випадків, коли імпорт здійснюється для задоволення непередбачених короткострокових потреб.
9. При розподілі квот у ліцензії указується держава-експортер. У випадку відсутності такого розподілу власники ліцензій вільні у виборі джерел імпорту.