Визначення права, що застосовується до певних проваджень
1. Незважаючи на положення статей 3-6, кредитор і боржник у зобов’язаннях про утримання виключно для цілей здійснення конкретного провадження у визначеній державі можуть спеціально визначити право цієї держави як застосовуване до зобов’язання про утримання.
2. Визначення, здійснене до порушення відповідного провадження, має міститися в угоді, підписаній обома сторонами, в письмовій формі або зафіксованій на будь-якому носієві, інформація на якому має бути доступною для здійснення посилань у подальшому.