Ст. 14. Поправки до пунктів 1 і 2 статті 36 Єдиної конвенції

Чинна редакція від 25.03.1972 · Протокол набрав чинності 08.08.1975

Пункти 1 і 2 статті 36 Єдиної конвенції ( 995_177 ) змінити таким чином:

"1. a) З додержанням своїх конституційних обмежень кожна Сторона вживає заходів, які забезпечать, що культивування та вироблення, виготовлення, видобування, приготування, зберігання, пропонування, пропонування з комерційними цілями, розподіл, купівля, продаж, доставка на яких би то не було умовах, маклерство, відправка, перевідправка транзитом, перевезення, ввіз і вивіз наркотичних засобів на порушення постанов цієї Конвенції та всяка інша дія, яка, на думку Сторін, може бути порушенням постанов цієї Конвенції, визнаватимуться карними діями в тих випадках, коли вони вчинені умисно, а серйозні злочини підлягатимуть відповідному покаранню, зокрема тюремному ув'язненню або іншим чином позбавлення волі.

b) Незалежно від постанов попереднього підпункту цієї статті в тих випадках, коли особи, що зловживають наркотичними засобами, вчиняють такі злочини, Сторони можуть передбачити, щоб або як заміна засудження або покарання, або на додаток до покарання відносно таких осіб застосовувалися відповідно до пункту 1 статті 38 заходи, спрямовані на їхнє лікування, виховання, нагляд за ними після закінчення ними лікування, відновлення їхньої працездатності і повернення їх до суспільства.

2. З додержанням конституційних обмежень Сторін, їхньої системи права та внутрішнього закону,

a) i) кожен із перелічених у пункті 1 злочинів, якщо він вчинений в різних країнах, розглядатиметься як окремий злочин;

ii) умисна співучасть у якому-небудь з таких злочинів, участь у зграї з метою вчинення та замаху на вчинення якого-небудь з таких злочинів і підготовчі дії та фінансові операції у зв'язку з злочинами, переліченими в цій статті, визнаватимуться карними діями, передбаченими в пункті 1;

iii) вироки іноземних судів за такі злочини враховуватимуться з метою встановлення рецидивізму;

iv) згадані вище серйозні злочини, якщо вони вчинені або громадянами даної країни, або іноземцями, переслідуються Стороною, на території якої вчинено даний злочин, або Стороною, на території якої виявлено злочинця, якщо видача не допустима за законами Сторони, до якої звернене відповідне прохання, і якщо цей злочинець ще не переслідувався по суду і вироку в його справі ще не було винесено.

b) i) Кожен із перелічених у пунктах 1 і 2 а) ii) цієї статті злочинів вважається таким, що передбачає видачу, і підлягає внесенню до будь-якого договору про видачу, укладеного між Сторонами. Сторони зобов'язуються вносити ці злочини як такі, за які передбачена видача, до будь-якого договору про видачу, що укладається між ними.

ii) Якщо Сторона, яка обумовлює видачу наявністю договору, отримує прохання про видачу від іншої Сторони, з якою вона не має договору про видачу, вона може на свій розсуд розглядати цю Конвенцію стосовно злочинів, зазначених у пунктах 1 і 2 а) ii) цієї статті, як юридичну підставу для видачі. Видача здійснюється відповідно до інших умов, які передбачаються законодавством Сторони, до якої звернене прохання про видачу.

iii) Сторони, які не обумовлюють видачу наявністю договору, розглядають у стосунках між собою злочини, зазначені в пунктах 1 і 2 а) ii) цієї статті, як злочини, що спричиняють видачу згідно з умовами, передбаченими законодавством Сторони, до якої звернене прохання про видачу.

iv) Видача дозволяється відповідно до законодавства Сторони, до якої звернене прохання про видачу, і, незалежно від положень підпунктів b) i), ii) і iii) цього пункту, ця Сторона має право відмовити у видачі в тих випадках, коли компетентні органи цієї Сторони вважають, що такий злочин не є достатньо серйозним."