Вибір процедури врегулювання суперечок
1. Кожна Сторона при підписанні, ратифікації, прийнятті, схваленні або приєднанні до даного Протоколу, або в будь-який час після цього, може вибрати шляхом подачі письмової заяви одне чи обидва з таких засобів врегулювання суперечок у відношенні тлумачення або застосування Статей 7, 8 і 15 і, якщо Додаток не передбачає іншого, положень будь-якого Додатка, а також Статті 13 у тій частині, у якій вона стосується цих Статей і положень:
(а) Міжнародний Суд ООН;
(б) Арбітражний трибунал.
2. Заява, яка зроблена відповідно до пункту 1 вище, не торкається дії Статті 18 і Статті 20 (2).
3. Сторона, що не зробила заяву відповідно до пункту 1 вище або у відношенні якої заява втратила силу, вважається такою, яка признала компетенцію Арбітражного трибуналу.
4. У випадку, якщо сторони в суперечці прийняли один і той же засіб врегулювання суперечки, він може бути переданий на розгляд тільки по цій процедурі, якщо тільки сторони не погодяться про інше.
5. У випадку, якщо сторони в суперечці не прийняли один і той же засіб врегулювання суперечки або якщо обидві сторони прийняли обидва засоби, суперечка може бути переданою на розгляд тільки Арбітражного трибуналу, якщо сторони не погодяться про інше.
6. Заява, яка зроблена відповідно до пункту 1 вище, залишається в силі до закінчення терміну його дії відповідно до умов цієї заяви або до закінчення трьох місяців з того моменту, як письмове повідомлення про його відкликання було здано на збереження Депозитарію.
7. Нова заява, повідомлення про відкликання або закінчення терміну дії заяви ніяким чином не торкаються справ, що розглядаються Міжнародним Судом ООН або Арбітражним трибуналом, якщо сторони в суперечці не погодяться про інше.
8. Заяви та повідомлення, які згадуються у даній Статті, здаються на збереження Депозитарію, який розсилає їхні копії всім Сторонам.