1. Коли Комісія, на запит держави-члена чи з власної ініціативи, встановить, що імпорт до Спільноти нафтопродуктів, перероблених в Нідерландських Антилах за системою, обумовленою вище в статті 2, призводить до реальних ускладнень на ринку однієї чи кількох держав-членів, Комісія може вирішити, що зацікавленій державі-членові належить впровадити, підвищити чи відновити мито на зазначений імпорт такою мірою і на такий період, які можуть бути потрібними у такій ситуації. Ставки таким чином впровадженого, підвищеного чи відновленого мита не можуть перевищувати мита, застосовуваного до третіх країн щодо такої самої продукції.
2. Положення частини першої можна у будь-якому випадку застосовувати тоді, коли імпорт до Спільноти нафтопродуктів, перероблених в Нідерландських Антилах, досягне двох мільйонів метричних тон.
3. Раду належить інформувати про рішення, що його прийняла Комісія згідно з частинами першою і другою, зокрема ті, що спрямовані на відмову запиту держави-члена. Рада, на вимогу держави-члена, бере на себе відповідальність за питання і може у будь-який час змінити чи скасувати ці рішення рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю.