1. Статтю 4 «Резиденція» Конвенції видалити та замінити такою:
«Стаття 4
Резидент
1. Для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі, лише стосовно доходів або приросту вартості майна з джерел у цій Державі.
2. Термін «резидент Договірної Держави» включає:
a) пенсійну схему, створену у цій Державі; та
b) організацію, яка створена та здійснює свою діяльність виключно для релігійних, добродійних, наукових, культурних або освітніх цілей (або для більш ніж однієї з цих цілей) та, що є резидентом цієї Держави відповідно до її законодавства, незважаючи на те, що весь розмір доходу або прибутків може звільнятись від оподаткування відповідно до національного законодавства цієї Держави.
3. У випадку, коли, відповідно до положення пункту 1, фізична особа є резидентом обох Договірних Державах, її статус визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом тільки тієї Держави, де вона має місце постійного проживання; якщо вона має місце постійного проживання в обох Державах, вона вважається резидентом тільки тієї Держави, де вона має тісніші особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має місця постійного проживання в жодній з Держав, вона вважається резидентом тільки тієї Договірної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тільки тієї Держави, національною особою якої вона є;
(d) якщо вона є національною особою обох Держав або не є національною особою жодної з них, то компетентні органи Договірних Держав вирішують цс питання за взаємною згодою.
4. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, тоді компетентні органи Договірних Держав намагаються визначити за взаємною згодою Договірну Державу, в якій ця особа вважається резидентом для цілей цієї Конвенції, зважаючи на те, де розміщений її фактичний керівний орган або де вона зареєстрована чи інакше заснована та будь-які інші відповідні обставини. У разі відсутності взаємної згоди між компетентними органами Договірних Держав, особа не вважається резидентом жодної Договірної Держави для цілей використання будь-яких переваг, передбачених Конвенцією, крім тих, які передбачені статтями 22, 25 та 26.».