Ст. 11

Чинна редакція від 09.10.2017 · Протокол набрав чинності 05.12.2019

1. Пункт 1 статті 26 «Процедура взаємного узгодження» Конвенції видалити та замінити таким:

«1. Якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у відповідності до положень цієї Конвенції, вона може, незалежно від заходів, передбачених внутрішнім законодавством цих Держав, передати свою справу на розгляд компетентному органу однієї з Договірних Держав. Справа має бути подана протягом трьох років з моменту першого повідомлення про дії, які призвели до оподаткування не у відповідності до положень Конвенції.».

2. У кінці пункту 2 статті 26 «Процедура взаємного узгодження» Конвенції додати таке друге речення:

«Будь-яка досягнута домовленість повинна виконуватись незалежно від будь-яких обмежень у часі, передбачених внутрішнім законодавством Договірних Держав.».

3. У кінці пункту 3 статті 26 «Процедура взаємного узгодження» Конвенції додати таке друге речення:

«Вони можуть також консультуватися, з метою усунення подвійного оподаткування, у випадках, не передбачених цією Конвенцією.».

4. До статті 26 «Процедура взаємного узгодження» Конвенції додати такий новий пункт 5:

«5. Якщо

a) відповідно до пункту 1, особа передала справу компетентному органу Договірної Держави на підставі того, що дії однієї або обох Договірних Держав призвели до оподаткування такої особи не у відповідності до положень цієї Конвенції; та

b) компетентні органи не можуть досягти згоди у вирішенні цієї справи відповідно до пункту 2 протягом двох років з моменту подання справи до компетентного органу іншої Договірної Держави;

будь-яке невирішене питання, що виникло у справі, повинно бути подане на розгляд арбітражу, якщо цього вимагає особа. Проте ці невирішені питання не будуть подаватися на розгляд арбітражу, якщо рішення щодо цих питань вже було винесене судом або адміністративним трибуналом будь-якої з цих Держав. Рішення арбітражу є обов’язковим до виконання обома Договірними Державами незалежно від будь-яких часових обмежень, визначених національним законодавством цих Держав, за винятком ситуації, коли особу, якої безпосередньо стосується справа, не влаштовують умови взаємної згоди, згідно з якою виконується таке рішення арбітражу. Компетентні органи Договірних Держав повинні за взаємною згодою встановлювати порядок застосування цього пункту.»