Ст. 9. викладається у такій редакції:

Чинна редакція від 16.04.1964 · Протокол набрав чинності 17.03.1968

Розділ I

До захищених осіб належать:

a) визначені категорії працівників, які охоплюють не менше 80 відсотків усіх працівників, а також їхні дружини та діти; або

b) визначені категорії економічно активного населення, які охоплюють не менше 30 відсотків усіх мешканців, а також дружини та діти осіб, що належать до цих категорій; або

c) визначені категорії мешканців, які охоплюють не менше 65 відсотків усіх мешканців.

Пункти 1 і 2 статті 10 викладаються у такій редакції:

1. Допомога охоплює принаймні:

a) у випадку хворобливого стану:

i) допомогу лікарів загального профілю, в тому числі удома, а також допомогу лікарів-спеціалістів відповідно до визначених умов;

ii) лікування у лікарні, включаючи утримання, допомогу лікарів загального профілю чи лікарів-спеціалістів у разі необхідності, догляд за хворим та усі необхідні допоміжні послуги;

iii) забезпечення усіх необхідних непатентованих лікарських засобів і патентованих препаратів, які вважаються важливими;

iv) лікувальну стоматологічну допомогу для захищених дітей;

b) у випадку вагітності, родів і їхніх наслідків:

i) допомогу лікарів чи кваліфікованих акушерок під час вагітності, родів і у післяродовий період;

ii) госпіталізацію у разі необхідності; та

iii) забезпечення лікарських засобів.

2. Бенефіціарій чи його годувальник може мати частково сплачувати витрати на медичну допомогу, що надається бенефіціарію:

a) у випадку хворобливого стану, при тому розумінні, що правила такої часткової сплати витрат запобігають створенню труднощів і що частка витрат, яку сплачує бенефіціарій чи його годувальник, не перевищує:

i) 25 відсотків для допомоги, яка надається лікарями загального профілю та лікарями-спеціалістами поза межами лікарень;

ii) 25 відсотків для лікування у лікарні;

iii) 25 відсотків у середньому для лікарських засобів;

iv) 33 1/3 відсотка для лікувальної стоматологічної допомоги.

b) у випадку вагітності, родів і їхніх наслідків, стосовно виключно лікарських засобів частка витрат, яку сплачує пацієнтка чи її годувальник, не перевищує у середньому 25 відсотків; правила такої часткової сплати витрат мають запобігати створенню труднощів;

c) якщо сплата витрат здійснюється у вигляді фіксованої суми стосовно кожного випадку лікування чи рецепту на лікарські засоби, загальна сума таких платежів, здійснених усіма захищеними особами стосовно будь-якого із видів допомоги, зазначених у підпунктах a чи b, не перевищує встановленої процентної частки від загальних витрат на такий вид допомоги упродовж даного періоду.