Генеральний секретар повідомляє держави - члени Ради, уряд будь-якої держави, що приєдналася до Протоколу, та Генерального директора Міжнародного бюро праці про:
i) дату набрання цим Протоколом чинності та про будь-які держави-члени, що ратифікували його;
ii) здачу на зберігання будь-якого документа про приєднання відповідно до статті 79 та про повідомлення, отримані разом з ним;
iii) будь-яке повідомлення, отримане відповідно до статей 4 і 80; або
iv) будь-яке повідомлення, отримане відповідно до статті 81.
1. Жодна держава - член Ради Європи не може підписати чи ратифікувати цей Протокол, якщо вона одночасно чи раніше не підписала або не ратифікувала Європейський кодекс соціального забезпечення ( 994_329 ).
2. Жодна держава не може приєднатися до цього Протоколу, якщо вона одночасно чи раніше не приєдналася до Європейського кодексу соціального забезпечення ( 994_329 ).
1. Цей Протокол відкрито для підписання державами - членами Ради. Він підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретарю, якщо Комітет міністрів у відповідних випадках попередньо ухвалив позитивне рішення згідно із пунктом 4 розділу IV.
2. Цей Протокол набирає чинності через один рік від дати здачі на зберігання третьої ратифікаційної грамоти.
3. Стосовно будь-якої держави, що підписала цей Протокол та що ратифікуватиме його після набрання ним чинності, Протокол набирає чинності через один рік від дати здачі на зберігання її ратифікаційної грамоти.
1. Будь-яка держава, що підписала цей Протокол і що бажає застосувати положення пункту 2 статті 2 Кодексу ( 994_329 ) із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу, до ратифікації подає Генеральному секретарю доповідь, що показує, якою мірою її система соціального забезпечення відповідає положенням цього Протоколу.
Така доповідь містить:
a) виклад відповідних законів і правил; і
b) підтвердження виконання вимог, зазначених у таких положеннях Кодексу ( 994_329 ) із поправками, внесеними згідно із положеннями цього Протоколу:
i) статтях 9a, b або c; 15a або b; 21a; 27a або b; 33; 41a або b; 48a або b; 55a або b; 61a або b стосовно кількості захищених осіб;
ii) статтях 44, 65, 66 або 67 стосовно розмірів допомоги;
iii) пункті 2 статті 24 стосовно тривалості допомоги по безробіттю; та
iv) пункті 2 статті 70 стосовно частки фінансових ресурсів, що формуються зі страхових внесків захищених працівників; та
c) всі елементи, які на бажання держави-учасниці мають бути враховані відповідно до пунктів 2 і 3 статті 2 Кодексу ( 994_329 ) із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу.
Таке підтвердження у міру можливості надається у такому загальному форматі та у такий спосіб, які можуть бути запропоновані Комітетом.
2. Держава-учасниця надає Генеральному секретарю на його прохання подальшу інформацію про те, якою мірою її система соціального забезпечення відповідає положенням цього Протоколу.
3. Така доповідь та подальша інформація розглядаються Комітетом, який враховує положення пункту 3 статті 2 Кодексу ( 994_329 ). Комітет подає Комітету міністрів доповідь, що містить його висновки.
4. Комітет міністрів більшістю у дві третини голосів відповідно до пункту d статті 20 Статуту Ради Європи ( 994_001 ) вирішує, чи відповідає система соціального забезпечення такої держави-учасниці вимогам цього Протоколу, чи ні.
5. Якщо Комітет міністрів вирішує, що зазначена система соціального забезпечення не відповідає положенням цього Протоколу, він повідомляє про це відповідній державі-учасниці та може винести рекомендації щодо шляхів досягнення такої відповідності.
На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники підписали цей Протокол.
Вчинено у Страсбурзі 16 дня квітня місяця 1964 року французькою і англійською мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи та засвідчені копії якого Генеральний секретар надсилає кожній державі, що підписала цей Протокол, кожній державі, що приєдналася до нього, та Генеральному директору Міжнародного бюро праці.
Доповнення 2
Доповнення 2 викладається у такій редакції:
Додаткове забезпечення чи пільги
Частина II. Медична допомога
1. Медичний нагляд або лікування у разі необхідності, утримання, догляд й інші допоміжні послуги у домах відпочинку, курортно-лікувальних закладах, санаторіях та аналогічних закладах з профілактики туберкульозу, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати до однієї третини витрат на отриману допомогу.
2. Лікувальна стоматологічна допомога для усіх захищених осіб, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати у випадку дітей та вагітних жінок до 25 відсотків витрат на отриману допомогу.
3. Зубні протези, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати до половини витрат на встановлені протези.
4. Лікування у лікарні, включаючи госпіталізацію, допомогу лікарів загального профілю чи лікарів-спеціалістів, у разі необхідності, догляд, а також усі необхідні допоміжні послуги, без обмеження тривалості.
5. Догляд удома та домашня допомога, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати частково сплачувати витрати на отриману допомогу у розмірі, що не створюватиме труднощів.
6. Окуляри, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати до половини витрат на отримані окуляри.
7. Слухові апарати, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати до половини витрат на отримані слухові апарати.
8. Штучні кінцівки та інші важливі медичні чи хірургічні вироби, за умови, що бенефіціарій чи його годувальник може мати сплачувати до половини витрат на отримані вироби.
9. Якщо сплата витрат здійснюється у вигляді фіксованої суми стосовно кожного випадку лікування чи прописаних виробів, загальна сума таких платежів, здійснених усіма захищеними особами стосовно будь-якого із видів допомоги, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5, 6, 7 або 8 вище, не перевищує встановленої процентної частки від загальних витрат на такий вид допомоги упродовж даного періоду.
10. Надання медичної допомоги в обсязі, зазначеному у статті 10 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, без урахування строку набуття права на допомогу.
Частина III. Допомога по хворобі
11. Допомога по хворобі у розмірі, який не є меншим від зазначеного у статті 16 Кодексу, без обмеження тривалості.
Частина IV. Допомога по безробіттю
12. Допомога по безробіттю у розмірі, який не є меншим від зазначеного у статті 22 Кодексу, без обмеження тривалості, якщо для цілей ратифікації застосовується стаття 21a Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу.
13. Допомога працівникам, що мають можливості згідно із загальними положеннями законодавства набути права на допомогу або що перевищили період, під час якого, як правило, сплачується допомога.
Частина V. Допомога по старості
14. Допомога по старості у розмірі принаймні 50 відсотків допомоги, зазначеної у статті 28 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу:
a) згідно із пунктом 2 статті 29 Кодексу або, якщо допомога, зазначена у статті 28 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, зумовлюється цензом осілості та якщо відповідна держава-член не застосовує пункт 3 статті 29 Кодексу, - після десяти років проживання; та
b) згідно із пунктом 5 статті 29 Кодексу, - залежно від умов, визначених стосовно попередньої економічної діяльності захищеної особи.
Частина VI. Допомога в разі виробничої травми
15. Професійна реабілітація травмованих на виробництві.
16. Періодичні грошові виплати родичам по висхідній лінії захищеного годувальника у випадку смерті годувальника внаслідок виробничої травми у розмірі не менше 20 відсотків попереднього заробітку годувальника чи заробітку пересічного повнолітнього некваліфікованого робітника чоловічої статі, обчисленого у відповідних випадках згідно з вимогами статті 65 або вимогами статті 66 Кодексу, при тому розумінні, що періодичні грошові виплати не перевищують суми, яка була внесена годувальником на утримання таких родичів.
17. Періодичні грошові виплати членам сім'ї захищеного годувальника у випадку смерті годувальника, не пов'язаній із виробничою травмою, якщо годувальник отримував пенсію стосовно повної чи суттєвої втрати спроможності отримувати заробіток; такі грошові виплати членам сім'ї мають задовольняти вимогам відповідних положень Кодексу із поправками, внесеними згідно із положеннями цього Протоколу.
Частина VIII. Допомога по вагітності та родах
18. Одноразова чи багаторазова допомога з нагоди народження дитини чи періодична грошова виплата у період грудного вигодовування дитини матір'ю.
19. Згідно із відповідними положеннями Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, періодичні грошові виплати дружинам - утриманкам чоловіків, що належать до захищених категорій, у розмірі принаймні 50 відсотків допомоги, зазначеної у статті 50 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу.
20. Надання допомоги по вагітності та родах без урахування строку набуття права на допомогу.
Частина IX. Допомога по інвалідності
21. Допомога по інвалідності у розмірі принаймні 50 відсотків допомоги, зазначеної у статті 56 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу:
a) згідно із пунктом 2 статті 57 Кодексу або, якщо допомога, зазначена у статті 56 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, зумовлюється цензом осілості та якщо держава-член не застосовує пункт 3 статті 57 Кодексу, - після п'яти років проживання; та
b) захищеній особі, яка лише через свій похилий вік на час набрання чинності положеннями, що дозволяють застосовувати цю частину із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, не задовольняла умовам, визначеним відповідно до пункту 2 статті 57 Кодексу, з урахуванням умов, визначених стосовно попередньої економічної діяльності захищеної особи.
22. Професійна реабілітація інвалідів.
Частина X. Допомога в разі смерті годувальника
23. Допомога в разі смерті годувальника у розмірі принаймні 50 відсотків допомоги, зазначеної у статті 62 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу:
a) згідно із пунктом 2 статті 63 Кодексу або, якщо допомога, зазначена у статті 62 Кодексу із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, зумовлюється цензом осілості та якщо держава-член не застосовує пункт 3 статті 63 Кодексу, - після п'яти років проживання; та
b) захищеним особам, годувальники яких не задовольняли умовам, визначеним відповідно до пункту 2 статті 63 Кодексу, лише через їхній похилий вік на час набрання чинності положеннями, що дозволяють застосовувати цю частину із поправками, внесеними відповідно до положень цього Протоколу, з урахуванням умов, визначених стосовно попередньої економічної діяльності годувальника.
24. Періодичні грошові виплати удівцю-інваліду, який не має підтримки захищеної жінки-годувальниці, у розмірі не менше 20 відсотків попереднього заробітку годувальника чи заробітку пересічного повнолітнього некваліфікованого робітника чоловічої статі, обчисленого у відповідних випадках згідно з вимогами статті 65 або вимогами статті 66 Кодексу.
Частини II, III, VI або X
25. Допомога на поховання захищеним економічно активним особам у розмірі:
i) тридцятикратного щоденного попереднього заробітку захищеної особи, який використовується чи міг би використовуватися для обчислення допомоги по хворобі, в разі виробничої травми чи в разі смерті годувальника залежно від обставин, за умови, що загальний розмір допомоги не перевищує тридцятикратного щоденного заробітку кваліфікованого робітника чоловічої статі, визначеного відповідно до положень статті 65 Кодексу; або
ii) тридцятикратного щоденного заробітку пересічного повнолітнього некваліфікованого робітника чоловічої статі, визначеного відповідно до положень статті 66 Кодексу.
Частини II або III
26. Допомога на поховання захищеним дружинам-утриманкам і дітям-утриманцям або дружинам-утриманкам і дітям-утриманцям захищених осіб у розмірі:
i) п'ятнадцятикратного щоденного попереднього заробітку захищеного годувальника, який використовується для обчислення допомоги по хворобі, за умови, що загальний розмір допомоги не перевищує п'ятнадцятикратного щоденного заробітку кваліфікованого робітника чоловічої статі, визначеного відповідно до положень статті 65 Кодексу; або
ii) п'ятнадцятикратного щоденного заробітку пересічного повнолітнього некваліфікованого робітника чоловічої статі, визначеного відповідно до положень статті 66 Кодексу.
Збірка договорів Ради Європи Парламентське видавництво, Київ - 2000