Допомога, зазначена у статті 16, забезпечується під час усієї дії обставини, яка надає право на неї, але вона не сплачується за перші три дні припинення отримання заробітку та може бути обмежена 52 тижнями у кожному випадку хвороби чи 78 тижнями у будь-який наступний трирічний період.
Пункт a статті 21 викладається у такій редакції:
До захищених осіб належать:
a) визначені категорії працівників, які охоплюють не менше 55 відсотків усіх працівників; або