Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, у тому числі складання та пересилки документів, проведення оглядів, обшуків, вилучення та передачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, третіх осіб, підозрюваних, обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів, розшуку осіб, здійснення кримінального переслідування, видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності або приведення вироку до виконання, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів".
Обсяг правової допомоги
3. У підпункті "г" пункту 1 статті 7:
Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних та інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, у тому числі складання та пересилки документів, проведення оглядів, обшуків, вилучення, передачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, третіх осіб, підозрюваних, обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів, розшуку осіб, здійснення кримінального переслідування, видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності або приведення вироку до виконання, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів».
після слова "підозрюваних" доповнити словом "обвинувачених", слова "їх найменування та місцезнаходження" замінити словами "їх найменування, юридична адреса і/або місцезнаходження".
3. У підпункті «г» пункту 1 статті 7:
4. Пункт 4 статті 9 Конвенції викласти у наступній редакції:
після слова «підозрюваних» доповнити словом «обвинувачених», слова «їх найменування і місцезнаходження» замінити словами «їх найменування, юридична адреса і/або місцезнаходження».
"4. Виклик осіб, вказаних у пункті 1 цієї статті, які проживають на території однієї Договірної Сторони, до установ юстиції іншої Договірної Сторони не повинен містити погрози застосування заходів примусу на випадок нез'явлення".
4. Пункт 4 статті 9 Конвенції викласти у такій редакції:
5. Статтю 14 Конвенції викласти у наступній редакції:
«4. Виклик осіб, вказаних у пункті 1 цієї статті, які проживають на території однієї Договірної Сторони, до установи юстиції іншої Договірної Сторони не повинен містити погрози застосування заходів примусу на випадок неявки».
"Стаття 14. Пересилка документів про громадянський стан та інших документів
5. Статтю 14 Конвенції викласти у такій редакції:
Договірні Сторони зобов'язуються пересилати одна одній на прохання без перекладу і безкоштовно свідоцтва про реєстрацію актів громадянського стану - безпосередньо через органи реєстрації актів громадянського стану Договірних Сторін з повідомленням громадян про пересилку документів.
«Стаття 14
Договірні Сторони зобов'язуються пересилати одна одній на прохання без перекладу і безкоштовно документи про освіту, трудовий стаж та інші документи, що стосуються особистих або майнових прав та інтересів громадян запитуваної Договірної Сторони та інших осіб, які проживають на її території".
Пересилання документів про цивільний стан та інших документів
6. Статтю 17 доповнити реченням наступного змісту:
Договірні Сторони зобов’язуються пересилати одна одній на прохання без перекладу і безоплатно свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану безпосередньо через органи реєстрації актів цивільного стану Договірних Сторін з повідомленням громадян про пересилання документів.
"У випадку виконання документів державними мовами Договірних Сторін до них додаються засвідчені переклади російською мовою".
Договірні Сторони зобов’язуються пересилати одна одній на прохання без перекладу і безоплатно документи про освіту, трудовий стаж та інші документи, що стосуються особистих або майнових прав та інтересів громадян запитуваної Договірної Сторони та інших осіб, які проживають на її території».
7. Статтю 19 викласти у наступній редакції:
6. Статтю 17 доповнити реченням такого змісту:
"Стаття 19. Відмова у наданні правової допомоги
«У випадку виконання документів державними мовами Договірних Сторін до них додаються засвідчені переклади російською мовою».
В проханні про надання правової допомоги може бути відмовлено повністю або частково, якщо надання такої допомоги може заподіяти шкоду суверенітету чи безпеці або суперечить законодавству запитуваної Договірної Сторони. У випадку відмови у проханні про надання правової допомоги запитуюча Договірна Сторона негайно повідомляється про причини відмови".
7. Статтю 19 викласти у такій редакції:
8. Доповнити Конвенцію статтею 22-1 наступного змісту:
«Стаття 19
"Стаття 22-1. Прохання про участь прокурора у цивільному процесі
Відмова у наданні правової допомоги
Прокурор однієї з Договірних Сторін має право звернутися до прокурора іншої Договірної Сторони з проханням про порушення у суді справи про захист прав і законних інтересів громадян запитуючої Договірної Сторони, про прийняття участі у розгляді таких справ або принесенні до суду вищої інстанції касаційного чи окремого протесту, а також протесту в порядку нагляду на судові постанови у таких справах".
У проханні про надання правової допомоги може бути відмовлено повністю або частково, якщо надання такої допомоги може завдати шкоду суверенітету чи безпеці або суперечить законодавству запитуваної Договірної Сторони. У випадку відмови у проханні про надання правової допомоги запитуюча Договірна Сторона негайно повідомляється про причини відмови».
9. Статтю 32 викласти у наступній редакції:
8. Доповнити Конвенцію статтею 22 - 1 такого змісту:
"Стаття 32. Правовідносини батьків та дітей
«Стаття 22 - 1
1. Права і обов'язки батьків та дітей, у тому числі зобов'язання батьків по утриманню дітей, визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мають постійне спільне місце проживання, а за відсутністю постійного спільного місця проживання батьків та дітей їх взаємні права та обов'язки визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.
Прохання про участь прокурора у цивільному процесі
На вимогу позивача в аліментних зобов'язаннях застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої постійно проживає дитина.
Прокурор однієї з Договірних Сторін має право звернутися до прокурора іншої Договірної Сторони з проханням про порушення у суді справи про захист прав і законних інтересів громадян запитуючої Договірної Сторони, про прийняття участі у розгляді таких справ або принесенні до суду вищої інстанції касаційного чи окремого протесту, а також протесту в порядку нагляду на судові постанови у таких справах».
2. Аліментні зобов'язання повнолітніх дітей на користь батьків, а також аліментні зобов'язання інших членів сім'ї визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мали спільне місце проживання. При відсутності спільного місця проживання такі зобов'язання визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є позивач.
9. Статтю 32 викласти у такій редакції:
3. У справах про правовідносини між батьками та дітьми є компетентним суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає вживанню у відповідності з пунктами 1 і 2 цієї статті.
«Стаття 32
4. Виконання рішень суду у справах, пов'язаних з вихованням дітей, провадиться у порядку, встановленому законодавством Договірної Сторони, на території якої проживає дитина.
Правовідносини батьків і дітей
5. Договірні Сторони надають одна одній допомогу у розшуку відповідача у справах про стягнення аліментів, коли є підстави вважати, що відповідач знаходиться на території іншої Договірної Сторони і судом винесено ухвалу про оголошення його розшуку."
1. Права і обов’язки батьків і дітей, у тому числі зобов’язання батьків по утриманню дітей, визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мають постійне спільне місце проживання, а за відсутності постійного спільного місця проживання батьків і дітей їх взаємні права та обов’язки визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.
10. Назву розділу IV Конвенції викласти у наступній редакції:
На вимогу позивача в аліментних зобов’язаннях застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої постійно проживає дитина.
"Розділ IV. Правова допомога і правові відносини у кримінальних справах".
2. Аліментні зобов’язання повнолітніх дітей на користь батьків, а також аліментні зобов’язання інших членів сім’ї визначаються законодавством Договірної Сторони, на території якої вони мали спільне місце проживання. За відсутності спільного місця проживання такі зобов’язання визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є позивач.
11. Назву частини III розділу IV Конвенції викласти у наступній редакції: "Частина III. Спеціальні положення про правову
3. У справах про правовідносини між батьками і дітьми компетентним є суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.
допомогу і правові відносини у кримінальних справах".
4. Виконання рішень суду у справах, пов’язаних з вихованням дітей, здійснюється у порядку, встановленому законодавством Договірної Сторони, на території якої проживає дитина.
12. Пункт 1 статті 58 викласти у наступній редакції:
5. Договірні Сторони надають одна одній допомогу в розшуку відповідача у справах про стягнення аліментів, коли є підстави вважати, що відповідач знаходиться на території іншої Договірної Сторони і судом винесено ухвалу про оголошення його в розшук.»
"1. Вимога про видачу повинна містити наступні відомості:
10. Назву розділу IV Конвенції викласти у такій редакції:
«Розділ IV. Правова допомога і правові відносини у кримінальних справах».
11. Назву частини III розділу IV Конвенції викласти у такій редакції:
«Частина III. Спеціальні положення про правову допомогу і правові відносини у кримінальних справах».
12. Пункт 1 статті 58 викласти у такій редакції:
«1. Вимога про видачу повинна містити такі відомості:
а) найменування запитуючої і запитуваної установ;
б) опис фактичних обставин діяння і текст закону запитуючої Договірної Сторони, на підставі якого це діяння визнається злочином з наведенням із зазначенням передбаченої цим законом міри покарання, яку передбачає цей закон;покарання;
в) прізвище, ім'я, ім’я, по батькові особи, що підлягає видачі, її рік народження, громадянство, місце проживання чи перебування, по за можливості - опис зовнішності, фотокартку, відбитки пальців та інші відомості про її особистість;особу;
г) дані про розмір шкоди, заподіяної злочином".завданої злочином».
13. Статтю 60 викласти у наступній такій редакції:
"Стаття 60. Розшук та взяття під варту для видачі
«Стаття 60
Після отримання вимоги про видачу запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходів до розшуку і взяттю під варту особи, видача якої вимагається, за винятком тих випадків, коли видачу не може бути здійснено."
Розшук та взяття під варту для видачі
14. Доповнити Конвенцію статтями 61-1 і 61-2 наступного змісту: "Стаття 61-1. Розшук особи до отримання вимоги про видачу
Після отримання вимоги про видачу запитувана Договірна Сторона негайно вживає заходів для розшуку і взяття під варту особи, видача якої вимагається, за винятком тих випадків, коли видача не може бути здійснена.»
1. Договірні Сторони здійснюють за дорученням розшук особи до отримання вимоги про її видачу за наявністю підстав вважати, що ця особа може перебувати на території запитуваної Договірної Сторони.
14. Доповнити Конвенцію статтями 61 - 1 і 61 - 2 такого змісту:
2. Доручення про здійснення розшуку складається у відповідності з положеннями статті 7 і повинно містити якомога повний опис розшукуваної особи поряд з будь-якою іншою інформацією, що дозволяє встановити її місцезнаходження, прохання про взяття її під варту із зазначенням про те, що вимогу про видачу цієї особи буде подано.
«Стаття 61 - 1
3. До доручення про здійснення розшуку додається засвідчена копія рішення компетентного органу про взяття під варту або вироку, що набув чинності, відомості про невідбуту частину покарання, а також фотокартка і відбитки пальців (якщо такі є).
Розшук особи до отримання вимоги про видачу
1. Договірні Сторони здійснюють за дорученням розшук особи до отримання вимоги про її видачу за наявності підстав вважати, що ця особа може перебувати на території запитуваної Договірної Сторони.
2. Доручення про здійснення розшуку складається відповідно до положень статті 7 і повинно містити якомога більш повний опис розшукуваної особи поряд з будь-якою іншою інформацією, що дозволяє встановити її місцезнаходження, прохання про взяття її під варту із зазначенням про те, що вимогу про видачу цієї особи буде надано.
3. До доручення про здійснення розшуку додається засвідчена копія рішення компетентного органу про взяття під варту або вироку, що набрав законної сили, відомості про невідбуту частину покарання, а також фотокартка і відбитки пальців рук (якщо такі є).
4. Про взяття під варту розшукуваної особи чи інші результати розшуку негайно інформується запитуюча Договірна Сторона.