Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави

Опубліковано: Голос України, № 106 (2026-06-02); Офіційний вісник України, 2026 р., № 49, стаття 3304, код акта 139705/2026 (2026-06-17)

ПОСТАНОВА

Верховної Ради України

Заслухавши та обговоривши звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави, Верховна Рада України постановляє:

1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави (далі - Тимчасова слідча комісія) взяти до відома (додається).

2. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії та висновки до нього Президентові України, Прем’єр-міністрові України.

3. Направити звіт Тимчасової слідчої комісії та висновки до нього до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Рахункової палати для реагування згідно із законом.

4. Органам державної влади та іншим державним органам, зазначеним у пункті 3 цієї Постанови, у місячний строк поінформувати Верховну Раду України про результати опрацювання звіту Тимчасової слідчої комісії.

5. Оприлюднити звіт Тимчасової слідчої комісії на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

6. Припинити повноваження Тимчасової слідчої комісії.

7. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України

Р. СТЕФАНЧУК

м. Київ

28 травня 2026 року

№ 4896-IX

Додаток

до Постанови Верховної Ради України

від 28 травня 2026 року № 4896-IX

ЗВІТ

Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави

Відповідно до частини третьої статті 89 Конституції України, статті 4 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", статті 87 Регламенту Верховної Ради України, Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави" від 27 березня 2025 року № 4338-IX (далі - Постанова № 4338-IX) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави (далі - Комісія).

Головою Комісії обрано народного депутата України Бакумова Олександра Сергійовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ").

Заступником голови Комісії обрано народного депутата України Цимбалюка Михайла Михайловича (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина").

До складу Комісії обрано таких народних депутатів України:

Безугла

Мар’яна Володимирівна

позафракційна;

Богданець

Андрій Володимирович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Бондар

Михайло Леонтійович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ";

Бурміч

Анатолій Петрович

депутатська група "Відновлення України";

Горенюк

Олександр Олександрович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Жмеренецький

Олексій Сергійович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Костенко

Роман Васильович

депутатська фракція Політичної Партії "ГОЛОС";

Костюк

Дмитро Сергійович

позафракційний;

Марчук

Ігор Петрович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Мінько

Сергій Анатолійович

депутатська група "ДОВІРА";

Мурдій

Ігор Юрійович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Павленко

Юрій Олексійович

депутатська група "Платформа за життя та мир";

Разумков

Дмитро Олександрович

позафракційний;

Рудик

Сергій Ярославович

депутатська група "Партія "За майбутнє";

Федієнко

Олександр Павлович

депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ";

Яцик

Юлія Григорівна

позафракційна.

На першому, установчому, засіданні Комісії 27 березня 2025 року секретарем Комісії шляхом голосування обрано народного депутата України Бондаря Михайла Леонтійовича (депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ").

Основними завданнями Комісії визначено розслідування можливих порушень законодавства України:

1) при здійсненні заходів з оборони держави;

2) під час використання коштів Державного бюджету України, спрямованих на здійснення заходів з оборони держави, у тому числі облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, закупівлю та постачання безпілотних літальних апаратів для військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Звіт Комісії про виконану роботу підготовлений з урахуванням її завдань та особливостей діяльності.

За звітний період Комісія постійно проводила засідання, у тому числі у закритому режимі, із заслуховуванням інформації з обмеженим доступом. Загалом на засіданнях Комісії розглянуто більше 40 питань, заслухано 172 представника органів державної влади, правоохоронних та контролюючих органів, Командування Збройних Сил України, органів місцевого військового управління (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), установ та організацій.

Упродовж перших шести місяців діяльності Комісія здійснювала роботу за такими напрямами:

1. Щодо будівництва фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень.

2. Щодо фактів порушень законодавства України при перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану та реалізації заходів загальної мобілізації.

3. Щодо заходів, спрямованих на підвищення ефективності мобілізаційних процесів в Україні, вдосконалення роботи ТЦК та СП.

У рамках діяльності Комісії організовано та проведено розгляд таких питань:

• про облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень: результати виконання робіт у 2024 році та завдання і графіки організації робіт на 2025 рік;

• про факти можливого порушення законодавства України під час здійснення заходів з оборони держави;

• про факти порушень законодавства при перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану та реалізації заходів загальної мобілізації;

• про можливі порушення законодавства України при закупівлі товарів, робіт і послуг у Національній гвардії України під час дії правового режиму воєнного стану, а також обставини, що стали підставою для відсторонення керівництва Національної гвардії України від виконання посадових обов’язків;

• про діяльність ТЦК та СП, а також про факти порушень прав і свобод громадян України під час реалізації заходів з мобілізації;

• про соціальне забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Попередній звіт Комісії про виконану роботу за шість місяців затверджено на її засіданні 16 вересня 2025 року та взято до відома Верховною Радою України (Постанова Верховної Ради України "Про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави" від 17 грудня 2025 року № 4733-IX (далі - Постанова № 4733-IX).

За результатами роботи, виконаної за шість місяців, Комісія дійшла таких висновків.

1. Щодо будівництва фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень

Роботи з будівництва фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень тривають, однак з певних причин такі роботи не виконано в повному обсязі Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою, Київською, Миколаївською, Одеською, Сумською, Харківською, Херсонською, Чернігівською обласними військовими адміністраціями, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області.

У зв’язку з низькими темпами та неналежною якістю виконання робіт деякими підрядними організаціями неодноразово спостерігається розірвання укладених договорів між замовником та виконавцем, що ставить під загрозу своєчасність виконання завдання з будівництва і облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі, прийняття та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд" (далі - Постанова) силами Державної спеціальної служби транспорту прийнято під охорону для подальшого прийняття на баланс від обласних військових адміністрацій близько 70 % загальної кількості опорних пунктів.

Основними причинами несвоєчасного виконання вимог Постанови є неналежне оформлення обласними військовими адміністраціями технічної документації або її часткова відсутність, а також усунення виявлених недоліків, допущених під час будівництва фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень.

З метою активізації запланованих робіт з будівництва фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень було запропоновано:

1) Міністерству оборони України:

• розробити механізм передачі фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, у тому числі незавершеного будівництва, їх утримання та експлуатації Державною спеціальною службою транспорту та подати його на затвердження Кабінету Міністрів України;

• завершити формування структурного підрозділу з питань організації інженерних заходів з підготовки території держави до оборони та забезпечити його функціонування;

2) Генеральному штабу Збройних Сил України:

• розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект Стратегії інженерного облаштування оборонних рубежів;

• завершити формування плану виконання інженерних заходів з облаштування оборонних рубежів на перше півріччя 2026 року;

3) Кабінету Міністрів України:

• затвердити механізм передачі фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, у тому числі незавершеного будівництва, їх утримання та експлуатації Державною спеціальною службою транспорту;

• затвердити Стратегію інженерного облаштування оборонних рубежів;

4) Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення під час організації та будівництва опорних пунктів, використання бюджетних коштів Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою, Київською, Миколаївською, Одеською, Сумською, Харківською, Херсонською, Чернігівською обласними військовими адміністраціями, зокрема щодо будівництва опорних пунктів, які не відповідають проектній документації, розташовані в місцях, що не відповідають затвердженим схемам будівництва та розташування, побудовані за старими проектами або захоплені противником (знищені). У разі встановлення ознак кримінального правопорушення та порушення законодавства вжити відповідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

2. Щодо заходів, спрямованих на підвищення ефективності мобілізаційних процесів в Україні, вдосконалення роботи ТЦК та СП

Ефективність мобілізаційних процесів в Україні залишається на низькому рівні.

Для підвищення ефективності роботи ТЦК та СП пропонується:

• здійснити цифровізацію процесів шляхом створення цифрової екосистеми електронних сервісів для військовозобов’язаних (електронний ТЦК та СП), що дасть змогу поєднати всі функції, пов’язані з мобілізацією, забезпечить отримання громадянами послуг онлайн, прозору взаємодію з державою та належну трансформацію військового обліку;

• обов’язково застосовувати засоби фото-, відеофіксації стаціонарних та рухомих нагрудних бодікамер на всіх етапах здійснення заходів з мобілізації ТЦК та СП (під час здійснення оповіщення, взяття на військовий облік, видачі військово-облікових документів). Контроль за здійсненням фото-, відеофіксації та збереженням інформації покласти на підрозділи Військової служби правопорядку Збройних Сил України (за територіальним принципом);

• ввести штатні посади офіцерів з внутрішньої безпеки в обласних ТЦК та СП, які виконуватимуть завдання щодо виявлення та запобігання фактам порушення вимог законодавства працівниками, проявів корупції під час здійснення заходів з мобілізації. Спрямування та координацію діяльності офіцерів з внутрішньої безпеки обласних ТЦК та СП здійснюють підрозділи Військової служби правопорядку Збройних Сил України (за територіальним принципом);

• передати окремі функції ТЦК та СП шляхом відокремлення підрозділів ТЦК та СП, які забезпечують соціальну підтримку військовослужбовців, ветеранів та родин загиблих (з подальшою цифровізацією процесів надання відповідних послуг), до центрів надання адміністративних послуг, що дасть змогу зменшити бюрократичне навантаження та корупційні ризики, а також підвищити ефективність та якість надання соціальних послуг;

• підвищити ефективність діяльності ТЦК та СП шляхом покращення показників укомплектованості ТЦК та СП, добору та призначення вмотивованих військовослужбовців, спроможних виконувати завдання з мобілізації, систематичного проведення обов’язкових регулярних тренінгів з етики, психології та комунікації;

• удосконалити систему управління ТЦК та СП шляхом їх підпорядкування безпосередньо Генеральному штабу Збройних Сил України та позбавлення Командування Сухопутних військ Збройних Сил України функцій щодо контролю заходів з мобілізації та керівництва ТЦК та СП. Підпорядкування ТЦК та СП здійснювати за схемою: Генеральний штаб Збройних Сил України - обласні (м. Києва та м. Севастополя) - районні (районні в м. Києві) ТЦК та СП. Загальну координацію заходів з мобілізації ТЦК та СП покласти на мобілізаційний підрозділ Міністерства оборони України.

З цією метою було запропоновано:

1) Міністерству оборони України:

• розробити механізм впровадження та порядок функціонування цифрової екосистеми електронних сервісів для військовозобов’язаних;

• ввести штатні посади офіцерів з внутрішньої безпеки в обласних ТЦК та СП, які виконуватимуть завдання щодо виявлення, запобігання та попередження фактів порушення вимог законодавства працівниками, проявів корупції під час здійснення заходів з мобілізації. Спрямування та координацію діяльності офіцерів з внутрішньої безпеки обласних ТЦК та СП здійснюють підрозділи Військової служби правопорядку Збройних Сил України (за територіальним принципом);

• розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України зміни до нормативно-правових актів щодо передачі окремих функцій ТЦК та СП шляхом відокремлення підрозділів ТЦК та СП, які забезпечують соціальну підтримку військовослужбовців, ветеранів та родин загиблих (з подальшою цифровізацією процесів надання відповідних послуг);

2) Генеральному штабу Збройних Сил України забезпечити підпорядкування ТЦК та СП безпосередньо Генеральному штабу Збройних Сил України за схемою: Генеральний штаб Збройних Сил України - обласні (м. Києва та м. Севастополя) - районні (районні в м. Києві) ТЦК та СП. Позбавити Командування Сухопутних військ Збройних Сил України функцій щодо контролю заходів з мобілізації та керівництва ТЦК та СП. Загальну координацію заходів з мобілізації ТЦК та СП покласти на мобілізаційний підрозділ Міністерства оборони України.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

3. Щодо перетинання державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану

На підставі отриманої Комісією інформації та аналізу нормативно-правових актів, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, встановлено необхідність усунення норм, що передбачають закріплення дискреційних повноважень, зокрема таких, які надають можливість посадовим особам Державної прикордонної служби України самостійно встановлювати підстави для перетинання державного кордону громадянами України.

З метою здійснення належного прикордонного контролю та унеможливлення зловживань посадовими особами Державної прикордонної служби України при прийнятті рішення щодо надання дозволу або відмови у перетинанні державного кордону України було запропоновано:

1) Державній прикордонній службі України:

• припинити практику надання в індивідуальному порядку дозволу на виїзд за кордон військовозобов’язаним у випадках, не встановлених законом, зокрема на підставі звернень органів державної влади;

• розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України зміни до нормативно-правових актів, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, зокрема щодо запровадження єдиної автоматизованої системи реєстрації виїзду за межі України та в’їзду в Україну громадян України, у тому числі військовозобов’язаних, та здійснення контролю і належного реагування за дотриманням строків виїзду за кордон та повернення військовозобов’язаних в Україну;

2) Кабінету Міністрів України затвердити відповідні зміни до нормативно-правових актів, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, а в разі необхідності підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення відповідних змін до законодавчих актів.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

Відповідно до Постанови № 4733-IX попередній звіт Комісії оприлюднено на офіційному вебсайті Верховної Ради України та направлено до Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування.

Органам державної влади та іншим державним органам, зазначеним у пункті 2 Постанови № 4733-IX, було доручено в місячний строк поінформувати Верховну Раду України про результати розгляду попереднього звіту Комісії.

За результатами опрацювання висновків і пропозицій, зазначених у попередньому звіті Комісії, центральні органи виконавчої влади, інші державні органи надали Комісії таку інформацію:

1. Міністерство оборони України (лист від 19.01.2026 № 220/951):

1) щодо розроблення механізму передачі фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, у тому числі незавершеного будівництва, їх утримання та експлуатації Державною спеціальною службою транспорту та подання його на затвердження Кабінету Міністрів України:

Міністерством оборони України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Порядку передачі, прийняття, утримання, обслуговування, охорони та ведення оперативного обліку військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, в якому передбачено механізми передачі фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, у тому числі незавершеного будівництва;

2) щодо завершення формування структурного підрозділу з питань організації інженерних заходів з підготовки території держави до оборони та забезпечення його функціонування:

відповідно до директиви Міністерства оборони України від 30 липня 2025 року № Д-226/24 8 жовтня 2025 року створено Управління організації інженерних заходів з підготовки території держави до оборони Міністерства оборони України. Станом на звітний період, зазначене управління укомплектовано на 64 % і готове до виконання своїх основних завдань та функцій;

3) щодо розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Стратегії інженерного облаштування оборонних рубежів:

станом на 19 січня 2026 року Міністерством оборони України, Командуванням Сил підтримки Збройних Сил України відпрацьовано проект Стратегії інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року та Операційний план до неї і надіслано для погодження до відповідних органів державної влади. Розгляд та затвердження Кабінетом Міністрів України зазначеного проекту заплановано у I кварталі 2026 року;

4) щодо завершення формування плану виконання інженерних заходів з облаштування оборонних рубежів на перше півріччя 2026 року:

Головнокомандувач Збройних Сил України 9 грудня 2025 року затвердив План фортифікаційного обладнання оборонних рубежів на 2026 рік, План влаштування інженерних загороджень на оборонних рубежах на 2026 рік та План обладнання антидроновим захистом визначених ділянок логістичних маршрутів на 2026 рік;

5) щодо розроблення механізму впровадження та порядку функціонування цифрової екосистеми електронних сервісів для військовозобов’язаних:

Міністерство оборони України постійно вживає заходів щодо розроблення механізму впровадження та порядку функціонування цифрової екосистеми електронних сервісів для військовозобов’язаних шляхом максимального переведення послуг в електронну форму та автоматизації процесів у системі "Електронний ТЦК".

Станом на 19 січня 2026 року Міністерством оборони України виконано такі заходи:

• здійснено цифровізацію військово-облікового документа (електронний військовообліковий документ у застосунку "Резерв+", який став основним документом, що відображає актуальний стан даних військовозобов’язаного у реальному часі), що спрощує перевірку таких документів;

• збережено можливість подання заяви для отримання відстрочки через "Резерв+" та Центр надання адміністративних послуг, що зменшило навантаження на ТЦК та СП та корупційні ризики;

• створено систему оповіщення про повістки, що надсилаються через АТ "Укрпошта", безпосередньо в застосунку "Резерв+";

• реалізовано автоматичну постановку на військовий облік через взаємодію з Єдиним державним демографічним реєстром, що охоплює осіб віком 17-59 років;

• впроваджено функціонал, що блокує можливість ручного коригування критичних даних (РНОКПП, ПІБ, дата народження) працівниками ТЦК та СП;

• забезпечено уточнення контактних даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом валідації адрес з актуальними адресами за довідниками АТ "Укрпошта";

• започатковано розроблення механізму для надання підприємствам можливості проведення звіряння персонального військового обліку онлайн;

6) щодо введення штатних посад офіцерів з внутрішньої безпеки в обласних ТЦК та СП, які виконуватимуть завдання щодо виявлення та запобігання фактам порушення вимог законодавства їхніми працівниками, проявів корупції під час здійснення заходів з мобілізації. Спрямування та координацію діяльності офіцерів з внутрішньої безпеки обласних ТЦК та СП здійснюватимуть підрозділи Військової служби правопорядку Збройних Сил України (за територіальним принципом):

введення таких посад вважається недоцільним, оскільки це призведе до корупційних ризиків у частині прямого підпорядкування таких офіцерів керівникам ТЦК та СП, створення загрози упередженості у прийнятті рішень та тиску на зазначених посадових осіб.

Станом на звітний період створено та функціонує управління внутрішньої безпеки у Збройних Силах України Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, яке відповідно до Закону України "Про Військову службу правопорядку" та внутрішнього положення, діючи у правовому полі в межах визначеної компетенції спрямоване на виявлення, припинення та запобігання вчиненню протиправних правопорушень у Збройних Силах України. Водночас ТЦК та СП не наділені функціями та повноваженнями щодо виявлення та запобігання фактам порушення вимог законодавства та проявам корупції, а відтак здійснення даної діяльності може суперечити чинним нормативно-правовим актам та призведе до перевищення повноважень посадовими особами внутрішньої безпеки ТЦК та СП.

За інформацією Міністерства оборони України, на цей час управління внутрішньої безпеки у Збройних Силах України Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України вже проводить відповідні перевірки обласних ТЦК та СП та підпорядкованих їм підрозділів, у ході яких виявлені корупційні загрози та інші недоліки, які гальмують чи взагалі нівелюють мобілізаційний процес, що сприяє збільшенню мобілізаційного потенціалу. Зокрема, за результатами перевірок ТЦК та СП лише двох областей збільшено мобілізаційний потенціал на понад 1500 осіб.

Розробляються методичні рекомендації щодо виявлення випадків підробних довідок, які надають підставу для ухиляння від проходження військової служби, визначається алгоритм дій посадових осіб ТЦК та СП у разі їх виявлення. З метою посилення контролю за діяльністю ТЦК та СП, забезпечення дієвих заходів реагування на корупційні та інші правопорушення, виявлення і нейтралізації потенційних загроз пропонується покласти здійснення такого контролю на офіцерів управління внутрішньої безпеки у Збройних Силах України Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України за рахунок проведення відповідних організаційних змін щодо збільшення їх чисельності та закріплення за областями України. Водночас доцільно розглянути можливість підключення Військової служби правопорядку до відповідних інформаційно-аналітичних ресурсів Міністерства оборони України та Національної поліції України;

7) щодо розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України змін до нормативно-правових актів стосовно передання окремих функцій ТЦК та СП шляхом відокремлення підрозділів ТЦК та СП, які забезпечують соціальну підтримку військовослужбовців, ветеранів та родин загиблих (з подальшою цифровізацією процесів надання відповідних послуг):

у структурі ТЦК та СП до підрозділів соціальної підтримки віднесені сектор соціальних виплат (фахівців соціальних виплат), група (відділення) цивільно-військового співробітництва та група забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва.

Виконання завдань щодо соціальної підтримки військовослужбовців, військовозобов’язаних, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей підрозділами соціальної підтримки ТЦК та СП безпосередньо пов’язано з іншими структурними підрозділами та посадовими особами ТЦК та СП (відділ (група) персоналу, юридична служба (помічник з правової роботи), адміністративне відділення тощо).

Нормативне розмежування функцій ТЦК та СП шляхом відокремлення підрозділів, що забезпечують соціальну підтримку військовослужбовців, потребує внесення змін до дев’яти нормативно-правових актів та може призвести до: збільшення чисельності Збройних Сил України за рахунок зростання кількості підрозділів фінансового та матеріального забезпечення; збільшення потреби в окремих приміщеннях та матеріальних засобах для забезпечення роботи; ускладнення роботи в період формування нових структур та розформування діючих і як наслідок - значної затримки у здійсненні соціальних виплат (одноразової грошової допомоги, подання документів для призначення пенсії) та видачі пільгових посвідчень; збільшення кількості наданих доступів до державних реєстрів; тривалого передання особових пенсійних справ від обласних ТЦК та СП до новосформованої відокремленої установи.

З урахуванням вищезазначеного вважається за доцільне не здійснювати передання окремих функцій ТЦК та СП шляхом відокремлення підрозділів, що забезпечують соціальну підтримку військовослужбовців, а вирішити зазначену проблему шляхом якісного доукомплектування особовим складом всіх зазначених структурних підрозділів ТЦК та СП.

2. Міністерство внутрішніх справ України (лист від 14.01.2026 № 1234/19/39-2026):

підтримує заходи, запропоновані Комісією з метою запобігання порушенням законодавства України під час реалізації заходів з оборони держави, та висловлює готовність брати участь у їх реалізації у межах наданих повноважень.

Водночас протягом останніх двох років за координації Міністерства внутрішніх справ України на кордоні з державами - членами Європейського Союзу та республікою білорусь проводилася спільна спеціальна прикордонна операція "Захід - Південь 2024" та реалізовувалися завдання Комплексного плану спільних заходів правоохоронних, інших державних органів України та військових формувань щодо протидії спробам незаконного перетинання державного кордону у 2025 році, спрямовані на запобігання незаконному перетину державного кордону України військовозобов’язаними з метою ухиляння від призову на військову службу під час мобілізації. Координована Міністерством внутрішніх справ України робота проводилася в межах Волинської, Рівненської, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, Житомирської, Вінницької та Одеської областей.

Міністерство внутрішніх справ України спільно з Адміністрацією Державної прикордонної служби України розробили законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо відповідальності за правопорушення, пов’язані з перетинанням державного кордону України, внесений на розгляд Верховної Ради України 21 серпня 2025 року (№ 13673). Ухвалення законопроекту сприятиме вдосконаленню правового регулювання та посиленню відповідальності осіб за перетинання державного кордону України з метою ухиляння від призову на військову службу під час мобілізації, встановлення підстав звільнення від відповідальності під час дії воєнного стану, вдосконалення правових засад забезпечення правопорядку у прикордонній сфері України та матиме позитивний вплив на ефективність діяльності органів системи сил безпеки та сил оборони держави.

3. Офіс Генерального прокурора (лист від 02.02.2026 № 11/4-7вих-26):

для забезпечення належного виконання висновків попереднього звіту Комісії керівникам спеціалізованих прокуратур у сфері оборони надіслано листи щодо вжиття додаткових заходів з метою спрямування діяльності правоохоронних та контролюючих органів на перевірку наявності або відсутності кримінальних правопорушень під час будівництва у 2024-2025 роках фортифікаційних споруд та облаштування інженерних загороджень.

З метою ефективного кримінально-правового реагування на порушення законодавства під час будівництва об’єктів зазначеної категорії керівництвом спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на місцях проведено додаткові робочі зустрічі з керівниками правоохоронних та контролюючих органів.

Як повідомляє Офіс Генерального прокурора, за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони досудове розслідування здійснюється у 44 кримінальних провадженнях цієї категорії, з яких у 5 провадженнях повідомлено про підозру 21 особі та встановлено збитки на суму понад 97 млн грн. У зазначених кримінальних провадженнях проводиться комплекс слідчих та процесуальних дій, зокрема допити свідків, огляд об’єктів будівництва, доступ до необхідних документів та експертні дослідження.

Відповідність об’єктів будівництва зазначеної категорії проектній документації, у тому числі відповідність місць їх розташування затвердженим схемам будівництва або розташування, проекти, за якими збудовано об’єкти, перевіряються під час проведення відповідних експертиз. За наявності достатніх доказів слідчі за погодженням із прокурорами приймають рішення щодо повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

4. Національна поліція України (лист від 14.01.2026 № 5087/04-2026) зазначила, що пропозицій до попереднього звіту Комісії не має, а в разі надходження проектів документів з викладених у попередньому звіті питань готова їх опрацювати у встановленому порядку.

5. Служба безпеки України (лист від 20.01.2026 № 99.4/16/3-375):

1) щодо фактів порушень законодавства України при перетині державного кордону України під час дії правового режиму воєнного стану та реалізації заходів загальної мобілізації:

для окремих категорій громадян України, визначених Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила), - військовозобов’язані та резервісти, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України, - у разі їх звернення відповідні підрозділи мобілізації та територіальної оборони Служби безпеки України здійснюють оформлення та надання відповідних документів.

З метою вдосконалення процедури виїзду за кордон зазначених категорій громадян представники Служби безпеки України у 2025 році неодноразово брали участь у розгляді проектів актів Кабінету Міністрів України про внесення змін до Правил, підготовлених заінтересованими державними органами (на даний час реалізовані постановами Кабінету Міністрів України від 4 березня 2025 року № 244, 7 березня 2025 року № 282, 24 жовтня 2025 року № 1364). Досі залишаються нереалізованими зміни до Правил, що стосуються перетину державного кордону (виїзду за межі України) священнослужителями юридичних осіб - релігійних організацій з метою задоволення релігійних потреб громадян, які перебувають за кордоном, підготовлені Державною службою України з етнополітики та свободи совісті;

2) щодо заходів, спрямованих на підвищення ефективності мобілізаційних процесів в Україні, вдосконалення роботи ТЦК та СП:

підрозділи Служби безпеки України здійснюють окремі заходи, визначені підпунктом 3.1 пункту 3 попереднього звіту, або залучаються до їх виконання, а саме: ведуть військовий облік визначеної категорії військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України; на підставі відомостей, наданих міністерствами, відомствами, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, проводять звірку списків персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, які працюють у зазначених структурах; організовують та координують заходи з визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для потреб Служби безпеки України в особливий період (шляхом надання їм відповідного статусу або відмови у його наданні); актуалізують дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України; проводять медичний огляд військовозобов’язаних та резервістів, визнаних обмежено придатними.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX не поширює на Службу безпеки України повноваження, передбачені для ТЦК та СП та інших органів. Це перешкоджає виконанню в повному обсязі мобілізаційними підрозділами Служби безпеки України завдань з ведення військового обліку та контролю за виконанням (дотриманням) військовозобов’язаними та резервістами, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України, військового обов’язку в запасі. У зв’язку з цим Служба безпеки України за власною ініціативою підготувала законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань мобілізації та військового обліку військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України, який направлено до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки (лист від 22.05.2024 № 16/3065-в).

З огляду на вищезазначене Служба безпеки України висловила готовність долучитися до розроблення відповідних законодавчих змін, спрямованих на розширення повноважень Служби безпеки України з питань мобілізації та військової підготовки.

6. Національне антикорупційне бюро України (лист від 29.01.2026 № 02-002/3597):

викладені у попередньому звіті Комісії відомості взято до уваги та буде враховано під час виконання Національним антикорупційним бюро України завдань із запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, зокрема у сфері оборони держави.

Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою протягом 2023-2025 років передано до суду 27 кримінальних проваджень щодо злочинів у сфері оборони: 2023 року - 11, 2024 року - 5, 2025 року - 11 кримінальних проваджень.

Національне антикорупційне бюро України у травні 2025 року зверталося до Міністерства оборони України, Міністерства економіки України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України про ініціювання внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" щодо встановлення максимального розміру прибутку виконавців державних контрактів (договорів) у сфері оборони, зокрема для виконавців робіт з ремонту озброєння, військової та спеціальної техніки. Проте наразі ці питання не знайшли остаточного вирішення.

Національне антикорупційне бюро України наголошує, що у межах своєї компетенції продовжує на системній основі вживати заходів для протидії корупційним правопорушенням у зазначеній сфері.

7. Державне бюро розслідувань (лист від 19.01.2026 № 46052-25/10-2-03-02-655/26) повідомило, що слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, за фактом можливого неналежного виконання договорів щодо облаштування фортифікаційних споруд на території України, попередній звіт Комісії долучено до матеріалів зазначеного кримінального провадження та наведена в ньому інформація буде врахована під час здійснення досудового розслідування.

8. Бюро економічної безпеки України (лист від 15.01.2026 № 11/2.3/519-26) повідомило, що його детективи здійснюють досудове розслідування у низці кримінальних проваджень, пов’язаних із привласненням, розтратою майна та коштів, у тому числі виділених на оборону держави. У межах цих розслідувань проводиться необхідний комплекс процесуальних дій, спрямованих на повне та всебічне з’ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень з метою прийняття відповідних процесуальних рішень.

9. Державна прикордонна служба України (лист від 09.01.2026 № 02.3/2165-26-вих):

1) щодо припинення практики надання в індивідуальному порядку дозволу на виїзд за кордон військовозобов’язаним у випадках, не встановлених законом, зокрема на підставі звернень органів державної влади:

відповідно до частини шостої статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" за наявності підстав гуманітарного характеру, для забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань іноземцям, особам без громадянства або громадянам України, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону України, Голова Державної прикордонної служби України або особа, яка виконує його обов’язки, може дозволити перетнути державний кордон.

Підстави для прийняття такого рішення можуть бути підтверджені, зокрема, листом органу державної влади, що не суперечить частині шостій статті 14 зазначеного Закону;

2) щодо розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України змін до нормативно-правових актів, що регулюють порядок перетинання державного кордону громадянами України, зокрема щодо запровадження єдиної автоматизованої системи реєстрації виїзду за межі України та в’їзду в Україну громадян України, у тому числі військовозобов’язаних, та здійснення контролю і належного реагування за дотриманням строків виїзду за кордон та повернення військовозобов’язаних в Україну (абзац третій підпункту 1 пункту 3 висновків попереднього звіту Комісії):

у Державній прикордонній службі України створена та функціонує інформаційно-комунікаційна система прикордонного контролю "Гарт-1" (далі - система "Гарт-1"), у якій формуються та зберігаються бази даних про осіб, які перетнули державний кордон України, осіб, які в’їхали на окуповану територію України або виїхали з такої території, осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, та інші бази даних, що створюються та використовуються відповідно до законодавства. Система "Гарт-1" забезпечує автоматизацію процесів перевірки відомостей про осіб, які перетинають державний кордон України, за базами даних осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України тощо, а також надання користувачам доступу до інформації, яка в ній зберігається.

Водночас Державна прикордонна служба України зазначає, що практична реалізація здійснення контролю за дотриманням строків виїзду за кордон та повернення військовозобов’язаних в Україну потребуватиме встановлення такого строку для кожної категорії осіб, які визначені Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила), а також виділення з державного бюджету додаткових коштів у сумі близько 10 млн грн для розроблення та впровадження оновленого програмного забезпечення.

Адміністрація Державної прикордонної служби України зауважила, що, оскільки вона не формує державну політику з питань виїзду за кордон громадян України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану, реалізація пропозицій щодо внесення змін до законодавчих актів та Правил потребує більш комплексного опрацювання та перебуває за межами її компетенції.

10. Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту (лист від 28.02.2026 № 518/2136):

1) щодо стану облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, а також процесу передачі на баланс Державної спеціальної служби транспорту іншими суб’єктами будівництва фортифікаційних споруд для їх утримання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1415 "Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні" Генеральним штабом Збройних Сил України прийнято низку рішень, згідно з якими Державній спеціальній службі транспорту у 2025 році визначено завдання з будівництва опорних пунктів та улаштування ешелонованих смуг невибухових загороджень.

На звітний період здійснено будівництво опорних пунктів на 100 % запланованого та невибухових загороджень - на 99 % запланованого, із яких:

протитанковий рів - 99 % запланованого;

піраміди загороджувальні ПЗ-1 - 99 % запланованого;

бар’єрний рубіж "Єгоза" - 96 % запланованого;

малопомітні перешкоди МПП - 99 % запланованого.

Враховуючи значні обсяги завдань з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, постійний вогневий вплив противника по будівельних майданчиках, втрати військової техніки, Генеральним штабом Збройних Сил України прийнято рішення від 17 лютого 2026 року № 4442/окп щодо продовження Державній спеціальній службі транспорту строку виконання завдань II етапу фортифікаційного обладнання 2025 року на окремих ділянках.

У 2026 році будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд здійснюється відповідно до Плану фортифікаційного обладнання оборонних рубежів в операційних зонах угруповань військ (сил) та Плану улаштування інженерних загороджень на оборонних рубежах в операційних зонах угруповань військ (сил), затверджених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відповідно до окремих рішень Генерального штабу Збройних Сил України.

Так, Державній спеціальній службі транспорту у 2026 році визначено завдання з будівництва опорних пунктів та улаштування невибухових загороджень.

На звітний період здійснено будівництво опорних пунктів - на 7 % запланованого, улаштовано невибухових загороджень - на 22 % запланованого, із яких:

протитанковий рів - 23 % запланованого;

піраміди загороджувальні ПЗ-1 - 6 % запланованого;

бар’єрний рубіж "Єгоза" - 21 % запланованого;

малопомітні перешкоди МПП - 26 % запланованого;

2) щодо прийняття до сфери управління Міністерства оборони України військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, побудованих іншими суб’єктами (державними замовниками - обласними, міськими, районними військовими адміністраціями).

Державна спеціальна служба транспорту продовжує роботу з приймання фортифікаційних споруд від державних замовників та інших суб’єктів будівництва фортифікаційних споруд.

Із запланованих до приймання-передавання фортифікаційних споруд і ділянок невибухових загороджень:

прийнято 62 % фортифікаційних споруд та 44 % ділянок невибухових загороджень, із яких:

19,5 % фортифікаційних споруд передано Силам оборони України;

6,2 % фортифікаційних споруд та 8,4 % ділянок невибухових загороджень розташовані на тимчасово окупованих територіях та не підлягають прийманню-передаванню;

5,6 % фортифікаційних споруд та 5 % ділянок невибухових загороджень розташовані в зоні активних бойових дій та не підлягають прийманню-передаванню.

Під охороною підрозділів Державної спеціальної служби транспорту перебувають 54 % опорних пунктів та 25 % ділянок невибухових загороджень.

На території Вінницької області будівництво здійснювалося Вінницькою обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 100 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

100 % фортифікаційних споруд передано в тимчасове користування Силам оборони України;

прийнято під охорону 100 % ділянок невибухових загороджень.

На території Волинської області будівництво здійснювалося Волинською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

прийнято під охорону ДССТ 66,7 % фортифікаційних споруд;

передано в тимчасове користування Силам оборони України 33,3 % фортифікаційних споруд;

прийнято під охорону та до сфери управління Міністерства оборони України 100 % ділянок невибухових загороджень.

На території Житомирської області будівництво здійснювалося Житомирською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

прийнято під охорону 41,5 % фортифікаційних споруд;

передано в тимчасове користування Силам оборони України 58,5 % фортифікаційних споруд;

прийнято під охорону 100 % ділянок невибухових загороджень.

На території Рівненської області будівництво здійснювалося Рівненською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

прийнято під охорону 37,1 % фортифікаційних споруд;

передано в тимчасове користування Силам оборони України 62,9 % фортифікаційних споруд;

прийнято під охорону 100 % ділянок невибухових загороджень.

На території Дніпропетровської області будівництво здійснювалося Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень. Жоден об’єкт не прийнято до сфери управління Міністерства оборони України у зв’язку з тим, що 100 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень розташовані на тимчасово окупованій території та території активних бойових дій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 фортифікаційні споруди, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України.

У ході приймання-передавання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, побудованих Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією, було виявлено ряд недоліків, а саме:

• відсутність належно оформленої документації, що перешкоджає прийняттю споруд до управління Міністерства оборони України;

• невизначеність статусу державного замовника з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд (Дніпропетровська обласна військова адміністрація не визнає себе державним замовником будівництва, а лише державним замовником щодо закупівлі матеріалів для будівництва);

• відсутність технічного нагляду, кошти на його проведення не виділялися;

• юридичні та процедурні колізії між Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту та Міністерством оборони України щодо визначення державного замовника будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, їх правового статусу і відповідальності за будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд.

Документи на ділянку невибухових загороджень Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією не надано.

На території Донецької області будівництво здійснювалося, зокрема:

Миколаївською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області:

прийнято під охорону 100 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень.

Святогірською міською військовою адміністрацією Донецької області:

прийнято під охорону 100 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень.

Полтавською обласною військовою адміністрацією:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

100 % фортифікаційних споруд перевірено та прийнято під охорону. Під час перевірки виявлено технічні недоліки в елементах конструкцій фортифікаційних споруд, що унеможливлює їх приймання. Полтавська обласна військова адміністрація вживає заходів для усунення технічних недоліків в елементах конструкцій фортифікаційних споруд;

прийнято під охорону 100 % ділянок невибухових загороджень.

Івано-Франківською обласною військовою адміністрацією:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень. Зазначені об’єкти розташовані на тимчасово окупованих територіях. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 фортифікаційні споруди, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України.

Черкаською обласною військовою адміністрацією:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень. Зазначені об’єкти розташовані на території активних бойових дій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 фортифікаційні споруди, розташовані на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України.

Чернівецькою обласною військовою адміністрацією:

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області:

Східним управлінням замовника робіт:

На території Запорізької області будівництво здійснювалося, зокрема:

Запорізькою обласною військовою адміністрацією:

із запланованих до приймання-передачі прийнято 98 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

2 % фортифікаційних споруд розташовані на тимчасово окупованій території та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України;

передано у тимчасове користування Силам оборони України 50 % фортифікаційних споруд і 48 % фортифікаційних споруд прийнято під охорону;

прийнято під охорону 100 % ділянок невибухових загороджень.

Мелітопольською районною військовою адміністрацією Запорізької області:

прийнято під охорону 80 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

передано у тимчасове користування Силам оборони України 20 % фортифікаційних споруд.

Закарпатською обласною військовою адміністрацією:

прийнято під охорону 38,5 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

передано у тимчасове користування Силам оборони України 61,5 % фортифікаційних споруд.

Кіровоградською обласною військовою адміністрацією:

прийнято під охорону 53,8 % фортифікаційних споруд та 100 % ділянок невибухових загороджень;

передано у тимчасове користування Силам оборони України 56,2 % фортифікаційних споруд.

На території Київської області будівництво здійснювалося, зокрема:

Вишгородською районною військовою адміністрацією:

прийнято під охорону 8 % фортифікаційних споруд;

передано у тимчасове користування Силам оборони України 92 % фортифікаційних споруд.

Комунальним підприємством "Житлоінвестбуд-УКБ" Київської міської військової адміністрації:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 100 % фортифікаційних споруд;

прийнято під охорону 100 % фортифікаційних споруд.

На території Миколаївської області будівництво здійснювалося Миколаївською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 100 % фортифікаційних споруд та 33 % ділянок невибухових загороджень.

На території Одеської області будівництво здійснювалося Одеською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень.

Затримка в прийманні-передаванні військових інженерно-технічних споруд до сфери управління Міністерства оборони України зумовлена наявністю потреби Одеської обласної військової адміністрації у додатковому фінансуванні для завершення будівництва фортифікаційних споруд, розпочатого 2024 року, в сумі 388 млн грн. З метою отримання додаткового фінансування для завершення будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд Одеська обласна військова адміністрація проводить коригування проектно-кошторисної документації та внесення необхідних змін.

На звітний період у зв’язку з відсутністю повного пакета документації проведення приймання-передавання є неможливим.

Водночас 100 % фортифікаційних споруд прийнято під охорону Регіональним управлінням "Південь".

Наразі є проблемні питання, які унеможливлюють приймання-передавання військових інженерно-технічних споруд до сфери управління Міністерства оборони України, а саме: відсутність повного пакета виконавчої та проектно-кошторисної документації, неповне завершення будівельних робіт на об’єктах.

На території Сумської області будівництво здійснювалося, зокрема:

Сумською обласною військовою адміністрацією:

Основною причиною затримки приймання-передавання є потреба у додатковому фінансуванні для завершення будівництва об’єктів, розпочатого 2024 року. Кабінет Міністрів України наприкінці вересня 2025 року надав фінансування з резервного фонду Державного бюджету України для завершення будівництва фортифікаційних споруд, розпочатого 2024 року.

Сумська обласна військова адміністрація розпочала оформлення фінансової та технічної документації щодо завершення будівництва 72 % фортифікаційних споруд та 47 % ділянок невибухових загороджень, яке завершено 4 листопада 2025 року. Проводиться робота із закриття актів виконаних робіт та реєстрація зазначених актів і додаткових угод у Державній казначейській службі.

Листом від 22 грудня 2025 року Сумська обласна військова адміністрація звернулася до Міністерства оборони України про готовність фортифікаційних споруд до приймання-передавання до сфери управління Міністерства оборони України.

За погодженням між Сумською обласною військовою адміністрацією та комісією регіонального управління "Північ" з 5 січня 2026 року розпочато приймання-передавання зазначених фортифікаційних споруд до сфери управління Міністерства оборони України.

Прийнято під охорону 13,4 % фортифікаційних споруд.

Щодо інших об’єктів Сумська обласна військова адміністрація проводить роботу з усунення технічних недоліків, виявлених комісією під час приймання-передавання.

Водночас проблемним питанням є наявність 41 об’єкта незавершеного будівництва, щодо яких Сумська обласна військова адміністрація за погодженням з Міністерством оборони України ініціювала питання про передавання до сфери управління Міністерства оборони України.

Львівською обласною військовою адміністрацією:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 100 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень.

Основні недоліки: відсутність військових схем (направлено запит до Сумської обласної військової адміністрації) та актів введення в експлуатацію, на одній з ділянок відсутній трос (200 м), наявний розрив загальною довжиною 10 м, малопомітні перешкоди місцями мають просідання до 300-500 мм. Недоліки усуває підрядна організація.

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 81 % фортифікаційних споруд та 60 % ділянок невибухових загороджень;

під охорону прийнято 85 % фортифікаційних споруд.

Основною причиною затримки у прийманні-передаванні є відсутність фінансування для завершення будівництва об’єктів, розпочатого 2024 року, та недоліки в документації.

Потреба в додаткових коштах для завершення будівництва 19 % фортифікаційних споруд та 40 % ділянок невибухових загороджень становить 15 млн 430 тис. грн.

Тернопільською обласною військовою адміністрацією:

прийнято під охорону 100 % фортифікаційних споруд.

Північним управлінням замовника робіт:

під охорону прийнято 100 % фортифікаційних споруд.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кернел":

із запланованих до приймання-передавання прийнято 100 % фортифікаційних споруд;

під охорону прийнято 100 % фортифікаційних споруд.

На території Харківської області будівництво здійснювалося Харківською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 54 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень;

перевірено 83 % фортифікаційних споруд, прийнято під охорону 74 % фортифікаційних споруд;

1,6 % фортифікаційних споруд розташовані на території активних бойових дій та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України.

Низькі темпи приймання до сфери управління Міністерства оборони України військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, побудованих Харківською обласною військовою адміністрацією, зумовлені виявленими та не усунутими підрядними організаціями та Харківською обласною військовою адміністрацією технічними недоліками та недоліками в проектній документації, браком фінансування для завершення будівництва, розпочатого 2024 року (додаткові кошти на виконання робіт виділені Кабінетом Міністрів України лише у липні 2025 року, що вплинуло на строки будівництва та передавання об’єктів), обмеженим доступом до об’єктів будівництва, зайнятих Силами оборони України, змінами конструкцій фортифікаційних споруд (частина споруд була самовільно перероблена підрозділами Сил оборони України, що призвело до невідповідності проектній документації).

На території Херсонської області будівництво здійснювалося Херсонською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

із запланованих до приймання-передавання прийнято 0 % фортифікаційних споруд та 0 % ділянок невибухових загороджень;

прийнято під охорону 64 % фортифікаційних споруд;

перевірено 100 % фортифікаційних споруд;

10,7 % фортифікаційних споруд розташовані на території активних бойових дій та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 року № 60 не підлягають прийманню до сфери управління Міністерства оборони України.

У ході приймання-передавання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, побудованих Херсонською обласною військовою адміністрацією, виявлено недоліки в будівництві та відсутність повного пакета технічної документації на фортифікаційні споруди, що унеможливлює їх приймання до сфери управління Міністерства оборони України.

Херсонська обласна військова адміністрація вживає заходів для усунення недоліків та проводить претензійно-позовну роботу з підрядними організаціями, на об’єктах яких встановлено факт завищення обсягів виконаних робіт.

На території Чернігівської області будівництво здійснювалося Чернігівською обласною військовою адміністрацією, зокрема:

під охорону прийнято 100 % фортифікаційних споруд.

З метою прискорення приймання-передавання до сфери управління Міністерства оборони України військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, будівництво яких розпочато обласними військовими адміністраціями 2024 року, на виконання доручення Кабінету Міністрів України Міністерство оборони України розробило проект постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2026 року № 183 "Про внесення змін до Порядку передачі, прийняття, утримання, обслуговування, охорони та ведення оперативного обліку військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд".

Зазначеною постановою передбачено, що у разі виникнення обставин, які унеможливлюють завершення будівництва фортифікаційних споруд у визначений строк, такі споруди можуть бути передані за зверненням державного замовника до Міністерства оборони України за його згодою, а також визначено механізм передання, прийняття незавершених будівництвом військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.

Роботи з будівництва та приймання військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд тривають.

Упродовж наступних шести місяців діяльності Комісія продовжила виконання своїх основних завдань за такими напрямами:

1. Щодо закупівлі та постачання безпілотних літальних апаратів для військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

2. Щодо використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди.

3. Щодо облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень.

4. Щодо можливих порушень законодавства під час здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

На засіданнях Комісії було розглянуто такі питання:

1. Щодо закупівлі, постачання та розподілу безпілотних літальних апаратів для Сил безпеки і оборони України

Проведено засідання Комісії в закритому режимі із заслуховуванням інформації про закупівлі, постачання та розподіл безпілотних літальних апаратів для Сил безпеки і оборони України за участю Командування Сил безпілотних систем Збройних Сил України, Командування Сил логістики Збройних Сил України, представників центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", Департаменту закупівель Міністерства оборони України та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

2. Щодо розгляду звернення голови ради трудового колективу Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київприлад", включеного до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави

Проведено засідання, на якому розглянуто питання щодо заборгованості, яка виникла між Державним підприємством "Виробниче об’єднання "Київприлад" і ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а також виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 15 липня 2024 року, і примусового виконання рішення про стягнення заборгованості перед Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" за судовим рішенням від 17 жовтня 2023 року.

За результатами розгляду Комісія направила лист до Прем’єр-міністра України Свириденко Ю.А. щодо сприяння в ефективному завершенні переговорного процесу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України" щодо відкликання виконавчих листів з Державної виконавчої служби України та надання можливості щомісячного добровільного виконання боргових зобов’язань перед кредиторами, що дасть змогу своєчасно виконати державні замовлення. Це питання перебуває на контролі Кабінету Міністрів України.

3. Щодо можливих неправомірних дій посадових осіб Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно громадян України

Проведено засідання Комісії за участю начальника Тернопільської обласної військової адміністрації, т.в.о. керівника Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, представників Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України, на якому розглянуто питання про можливі порушення законодавства під час здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, обговорено питання щодо заходів, вжитих органами прокуратури внаслідок неправомірних дій та виявлених фактів, які мали місце на території Тернопільської області, що викликали широкий суспільний розголос.

4. Щодо можливих неправомірних дій посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Національної поліції України, інших державних органів, органів місцевого самоврядування стосовно громадян України у м. Чернівцях

Проведено засідання Комісії за участю Чернівецького міського голови, керівництва Чернівецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області та начальника Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, на якому розглянуто питання про можливі порушення законодавства поліцейськими та працівниками Чернівецького міського ТЦК та СП під час здійснення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації у м. Чернівцях, зокрема в будинку Чернівецької міської ради стосовно волонтера громадської організації "Волонтерський штаб захисту України".

5. Щодо Звіту Рахункової палати про результати аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди

Планування, фінансування та реалізація заходів із створення та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд здійснювалися фрагментарно, без належного системного та програмного підходу, що негативно вплинуло на результативність використання бюджетних коштів та самого будівництва.

Нормативно-правове та організаційне забезпечення будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд було недостатнім, зокрема:

• державний програмний документ довгострокового розвитку ухвалено лише наприкінці 2024 року;

• не було єдиного механізму стратегічного планування, координації та контролю.

Планування ресурсів для будівництва фортифікаційних споруд здійснювалося з недоліками. У зв’язку з цим у 2023 році залишилися невикористаними бюджетні кошти в сумі 0,6 млрд грн, а у 2024 році (станом на 1 жовтня 2024 року) із 37,4 млрд грн коштів резервного фонду використано лише 27 млрд грн (72,2 %).

Організація обліку інженерно-технічних і фортифікаційних споруд здійснювалася неналежним чином. Система збирання та узагальнення інформації не забезпечила достовірних відомостей щодо їх кількості, стану та вартості. В оперативному обліку Міністерства оборони України відображено лише 65,2 % паспортів фортифікаційних споруд. Завершення будівництва (документальне оформлення) 34,8 % інженерно-технічних і фортифікаційних споруд не підтверджено аудитом Рахункової палати через відсутність необхідних документів у повному обсязі.

Державні замовники повною мірою не забезпечили укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг для будівництва фортифікаційних споруд за найбільш економічно вигідними ринковими цінами. Виявлено ризики завищення вартості матеріальних ресурсів та послуг на понад 135 млн грн.

6. Щодо Звіту Рахункової палати про результати аудиту відповідності здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України

На продовольче та речове забезпечення Збройних Сил України Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" було передбачено лише 44,5 % потреби, на паливно-мастильні матеріали - 73 % потреби. Як наслідок, Збройні Сили України функціонували за рахунок часткового проїдання запасів, які істотно зменшилися. При цьому через хибні розрахунки та недоліки у плануванні 400 млн грн бюджетних призначень Міністерства оборони України залишилися невикористаними.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" понад 11 млрд грн спрямувало на погашення дебіторської заборгованості. Механізм попередньої оплати у формі акредитива гарантував оплату та постачання продукції згідно з умовами контрактів, однак не забезпечив належного рівня їх виконання. Зокрема, у визначені строки не було поставлено продукції на суму 10 млрд грн, 800 млн грн повернуто до державного бюджету, а понад 31 млн грн стали простроченою дебіторською заборгованістю.

У 2024 році запроваджено нову модель тилових закупівель: Міністерство оборони України формує політику та контролює якість, а Державне підприємство "Державний оператор тилу" безпосередньо проводить необхідні закупівлі. Незважаючи на наявний потенціал для розвитку, зазначена модель через системні недоліки не забезпечила очікуваного результату. Розмежування функцій Міністерства оборони України та Державного підприємства "Державний оператор тилу" щодо формування та реалізації політики закупівель залишається недостатнім. Міністерство оборони України не забезпечило оптимального розподілу закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника. Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів Міністерства оборони України, залучених до процесів тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн. Крім витрат на утримання Державного підприємства "Державний оператор тилу", що становлять 250 млн грн, це призвело до загального збільшення адміністративно-управлінських видатків у сфері тилових закупівель на 285 млн грн, що у 3,4 разу більше порівняно з 2023 роком.

Державне підприємство "Державний оператор тилу" здійснило 95 % процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови конкурентного середовища, однак через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7,2 % оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 лотів (15,5 %) визнані неуспішними через відсутність пропозицій.

Прозорість закупівель не гарантувала відбір надійних постачальників. Обрані постачальники виконували зобов’язання з відхиленням щодо якості, обсягів та строків виконання у бік суттєвого погіршення для держави: із 718 контрактів, укладених Державним підприємством "Державний оператор тилу", за 429 контрактами (60 %) обсяги поставок відтерміновано або зменшено, 40 контрактів розірвано. Постачальники, яким були перенесені строки поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне та неналежне виконання зобов’язань. Через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій.

Водночас не унормовано порядок підтвердження "нагальної потреби" закупівлі. Проведення закупівель без застосування електронної системи при визначенні такої потреби у 21 випадку призвело до закупівель за збільшеною вартістю на 395 млн грн порівняно з електронною системою закупівель.

Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель майже на 98 млн грн. Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювалися 48 разів і врешті не були виконані повною мірою. У середньому виконання переліку та обсягів закупівель становило: 81 % - за продуктами харчування, 89 % - за паливно-мастильними матеріалами, 69 % - за 21 номенклатурною позицією речового майна.

Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечила належного управління ризиками: порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначено, план робіт з державного гарантування якості не затверджено. Технічні специфікації на речове майно залишалися недосконалими, а план їх оновлення - невиконаним.

Цифровізація процесів тилового забезпечення здійснювалася нерівномірно. Зокрема, стратегічний та оперативний рівні, на яких плануються потреби, формуються бюджети і проводяться закупівельні процедури, автоматизовано, а тактичний рівень (фактичний облік забезпечення у військових частинах і на складах) залишився поза процесом цифровізації через відсутність затверджених технічних завдань та несвоєчасність ухвалення управлінських рішень. Водночас саме тактичний рівень є критично важливим, оскільки без цифрового обліку фактичних потреб, руху майна, отримання та використання ресурсів неможливо забезпечити повний контроль ланцюга постачання та прозорість і достовірність даних для планування закупівель.

7. Щодо Звіту Рахункової палати про результати аудиту відповідності здійснення оборонних закупівель безпілотних систем Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у період 2022 рік - I квартал 2024 року

У 2022-2023 роках законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти не передбачали повноважень Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо закупівлі безпілотних систем, а також не визначали вимог до їх тактико-технічних характеристик, кількості, якості, комплектності, термінів і умов постачання. Належні правові підстави для здійснення таких закупівель були врегульовані лише 2024 року.

Закупівля безпілотних систем у зазначений період здійснювалася переважно за прямими договорами, без застосування конкурентних процедур та за відсутності повноважень замовника щодо перевірки розрахунково-калькуляційних матеріалів постачальника.

Формування закупівельних цін здійснювалося на підставі висновків судових експертів, послуги яких оплачували постачальники, що створювало додаткові ризики необ’єктивності визначення вартості. У результаті на придбання безпілотних систем у 2022-2023 роках та I кварталі 2024 року було використано 61809 млн грн, із яких:

з порушенням вимог нормативно-правових актів - 3365 млн грн;

з порушенням власних розпорядчих документів - 474 млн грн,

внаслідок чого недоотримано державним бюджетом 199 млн грн (розрахунково).

Під час аудиту Рахункова палата усунула завищення вартості закупівель на 3339 млн грн.

У результаті аудиту виявлено такі недоліки:

• закупівельні ціни безпілотних систем подібних моделей, придбаних різними замовниками сектору безпеки і оборони, відрізнялися майже удвічі;

• 7 договорів на 474 млн грн укладено без проведення маркетингових досліджень;

• здійснено закупівлі на 2741 млн грн без належної калькуляції витрат;

• до ціни безпілотних систем неправомірно включено витрати на навчання операторів на 143 млн грн;

• не застосовано штрафні санкції за порушення постачальниками строків виконання договорів на суму 163 млн грн (розрахунково).

Зазначені недоліки та порушення в сукупності зумовили істотні ризики неефективного, непрозорого та економічно необґрунтованого використання коштів державного бюджету в умовах воєнного стану.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва" від 24 березня 2023 року № 256 (далі - Постанова № 256) містить норми, що створюють підвищені ризики формування економічно необґрунтованої (завищеної) вартості безпілотних літальних апаратів та обмеження контролю держави за ціноутворенням під час закупівель, а саме:

• закупівля здійснюється без застосування конкурентних процедур, що унеможливлює ринкове порівняння та перевірку рівня ціни;

• відповідальність замовника за обґрунтованість вартості фактично мінімізована, оскільки підтвердні розрахунки формує виконавець;

• визначення та підтвердження ціни покладається на виконавця - сторону, економічно зацікавлену у збільшенні її розміру, що створює потенційний конфлікт інтересів;

• експертне підтвердження вартості ініціює та фінансує виконавець, воно ґрунтується на наданих ним вихідних даних, що підвищує ризик упередженості оцінки;

• замовник обмежений у праві вимагати додаткові матеріали щодо структури ціни (склад витрат, собівартість, прибуток тощо), що звужує можливості її верифікації;

• наявні правові обмеження істотно ускладнюють можливість замовника аргументовано переглядати або заперечувати запропоновану ціну;

• за результатами аналізу укладених контрактів зафіксовані випадки, коли фактичні ринкові пропозиції є нижчими за вартість, визначену на підставі експертних розрахунків.

8. Щодо стану підготовки до оборони Дніпропетровської і Запорізької областей та актуальної ситуації на лінії бойового зіткнення

Проведено закрите засідання Комісії за участю представників Генерального штабу Збройних Сил України, Національної гвардії України, Командування Сил підтримки Збройних Сил України, Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації та начальника Запорізької обласної військової адміністрації, на якому розглянуто питання щодо здійснення заходів з оборони Дніпропетровської і Запорізької областей, про стан фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, а також про актуальну ситуацію на лінії бойового зіткнення у Дніпропетровській і Запорізькій областях.

9. Щодо заслуховування інформації Рахункової палати про результати аудиту відповідності на тему: "Закупівля безпілотних систем"

Актуальність контрольного заходу зумовлена тим, що в умовах збройної агресії безпілотні системи стали одним із головних елементів ведення бойових дій, які істотно підвищують ефективність розвідки та ураження, зменшують ризик втрат серед особового складу, є критично важливою зброєю для забезпечення обороноздатності країни, на закупівлю яких протягом останніх років використано сотні мільярдів гривень.

Водночас масштабні оборонні закупівлі під час воєнного стану є нагальними і здійснюються в умовах обмеженої конкуренції та динамічних змін потреб фронту. Це зумовило підвищені ризики для належного використання бюджетних коштів, зокрема щодо обґрунтованості цін, якості продукції, дотримання строків та повноти виконання державних контрактів.

Основні питання проведеного аудиту:

1. Нормативно-правове забезпечення здійснення закупівель безпілотних систем для потреб Збройних Сил України.

2. Дотримання вимог нормативно-правових актів при плануванні оборонних закупівель безпілотних систем.

3. Дотримання вимог нормативно-правових актів при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем.

4. Дотримання умов державних контрактів про закупівлі безпілотних систем при їх виконанні.

Об’єктами аудиту за 2024 рік, з окремих питань - до 30.06.2025, були Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Командування Сил логістики Збройних Сил України, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".

Ключові елементи аудиту

Щодо питання 1:

Наявне на час проведення аудиту нормативно-правове забезпечення закупівель безпілотних систем не забезпечило створення цілісної основи для планування та здійснення відповідних закупівель в умовах воєнного стану. Потребують удосконалення та актуалізації з урахуванням воєнного стану:

• стратегічні документи щодо забезпечення Збройних Сил України безпілотними системами;

• порядок організації та здійснення оборонного планування;

• критерії визначення пріоритетності здійснення оборонних закупівель;

• визначення "нагальної потреби" та порядок її документального підтвердження.

Внаслідок ототожнення понять "формування потреби" та "визначення потреби" у положеннях про Головне управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України та Командування Сил логістики Збройних Сил України мало місце дублювання функцій зазначених органів.

Затверджений Постановою № 256 експериментальний проект із закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва зумовив високі ризики завищення та економічної необґрунтованості їх вартості, істотно обмежив державний контроль за ціноутворенням, а саме:

• неконкурентні процедури не дають змоги сформувати ціну в ринковий спосіб;

• обґрунтування та підтвердження вартості фактично покладається на виконавця, який є зацікавленою стороною;

• експертне підтвердження ціни ініціює та фінансує виконавець, воно ґрунтується на вихідних даних виконавця, а також готується та надається виконавцем;

• замовник обмежений у здійсненні контролю, оскільки не має права вимагати деталізації структури ціни та не має можливості належно перевіряти або заперечувати експертні висновки.

Нормативне регулювання подання рекламацій у сфері закупівель безпілотних систем зосереджено на рівні військових частин і постачальників та не забезпечує участі Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" у системному управлінні якістю закупленої ним продукції.

За інформацією Командування Сил логістики Збройних Сил України, переважна кількість ремонтів безпілотних систем проводили майстерні підрозділів, а джерелами фінансування ремонтів були значною мірою особисті кошти військовослужбовців підрозділів, благодійних організацій чи волонтерів.

Розподіл безпілотних систем між військовими частинами здійснювався за рішенням Генерального штабу Збройних Сил України, а не за нормативно визначеною процедурою чи на підставі відповідного обґрунтування.

Щодо питання 2:

Вимоги нормативно-правових актів при плануванні оборонних закупівель безпілотних систем повною мірою не дотримані.

Визначена потреба в безпілотних системах повною мірою не відображала реальну потребу Збройних Сил України в умовах воєнного стану.

Формування потреби здійснювалося без нормативного врегулювання врахування специфіки застосування безпілотних систем (тактично-технічних характеристик тощо), актуалізованої методології, унормованого порядку збирання та узагальнення інформації щодо штатно-табельної потреби.

Показники видатків на придбання безпілотних систем обґрунтовані розрахунками, але повністю не забезпечено фінансове покриття затвердженої потреби Збройних Сил України.

Запити на постачання безпілотних систем не містили тактично-технічних характеристик, конфігурації, комплектації або варіанта постачання предмета закупівлі, що при проведенні закупівель призводило до необхідності їх уточнення та відповідно до втрати часу.

За окремими командуваннями сил наявний дисбаланс між визначеною потребою та її забезпеченням: в одних випадках допущено надлишкове забезпечення, в інших - недозабезпечення, що свідчить про недоліки планування та розподілу ресурсів.

Щодо питання 3:

Вимоги нормативно-правових актів при здійсненні оборонних закупівель повною мірою не дотримані.

За конкурентною процедурою (рамкові угоди) укладено 114 державних контрактів, з яких 17 анульовано.

За неконкурентними процедурами укладено 383 державних контрактів, з яких 2 анульовано.

Аудитом виявлено невідповідності на загальну суму близько 77,3 млрд грн.

Більшу частину державних контрактів на виготовлення та постачання безпілотних систем вітчизняного виробництва укладено з порушенням Постанови № 256, що відповідно вплинуло на ціноутворення та обґрунтування вартості предмета закупівлі.

Зокрема, 35 державних контрактів укладено без отримання висновків експертів щодо орієнтовної вартості, 13 державних контрактів - без розрахунків ціни та підтвердження дотримання граничного рівня прибутку.

У 5 державних контрактах встановлено перевищення максимальної орієнтовної експертної вартості предмета закупівлі на 120,8 млн грн, що призвело до збільшення видатків з державного бюджету.

Під час здійснення закупівель допущено порушення вимог законодавства щодо попередньої оплати: за 4 державними контрактами перевищено максимальний строк попередньої оплати (більше 12 місяців) на суму 8,1 млрд грн, за 2 державними контрактами здійснено попередню оплату понад законодавчо дозволену (з перевищенням на 5 %) - на 133,6 млн грн.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" не використало можливість мінімізувати вартість закупівель за 185 державними контрактами на загальну суму 103,2 млн грн.

За результатами порівняльного аналізу закупівельних цін "Агенції оборонних закупівель" та інших державних замовників, зокрема Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, встановлено збільшення вартості закупівель на 813,0 млн грн.

Встановлено випадок укладення державного контракту з постачальником, який систематично не виконував зобов’язання з постачання безпілотних систем, що призвело до незабезпечення потреб Збройних Сил України.

Мало місце допущення учасника до укладення рамкових угод без підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям.

Крім того, укладено прямі контракти за "нагальною потребою" без належного обґрунтування та документального підтвердження обставин нагальної потреби.

У 45 контрактах, укладених за неконкурентними процедурами, строки постачання не дотримані, як наслідок - нагальна потреба Збройних Сил України своєчасно не забезпечена.

Придбано безпілотні системи за цінами, вищими за орієнтовну вартість, зазначену в запитах на постачання, що призвело до збільшення вартості закупівель на 18,9 млрд грн та спричинило невиконання обсягів закупівель безпілотних систем іншої номенклатури.

Закуплено безпілотні системи за нагальною потребою без застосування електронної системи закупівель за вищими цінами, ніж визначено рамковою угодою, що призвело до завищення вартості закупівель на загальну суму 17,8 млн грн.

Виявлено закупівлі, здійснені з перевищенням вартості та кількості, визначених запитами на постачання, зокрема закупівлю понад встановлені обсяги та закупівлю без визначення в запитах на постачання.

Через брак фінансових ресурсів за запитами на постачання недозакуплено безпілотні системи.

Щодо питання 4:

Умови державних контрактів на закупівлю безпілотних систем при їх виконанні не дотримувалися повною мірою.

Виявлено недотримання умов державних контрактів та недоліки під час управління їх виконанням: вимоги 3 державних контрактів на постачання безпілотних систем вітчизняного виробництва щодо кодифікації товару до моменту його передачі замовнику не виконано.

Внаслідок недотримання вимог щодо своєчасного подання уточненої комерційної пропозиції зі зменшенням вартості товару за 12 державними контрактами допущено непродуктивне відволікання бюджетних коштів на строк від 40 до 165 днів на загальну суму 237,4 млн грн.

За 15 державними контрактами допущено прострочення поставок, внаслідок чого утворилася прострочена дебіторська заборгованість у сумі 33,7 млн грн.

Передання Командуванням Сил логістики Збройних Сил України безпілотних систем іншим силам сектору безпеки і оборони у 2024 році здійснювалося без дотримання вимог законодавства.

Механізм використання результатів зворотного зв’язку щодо відгуків про технічну експлуатацію безпілотних систем для здійснення якісних закупівель нормативно не встановлено. Як наслідок, для потреб Збройних Сил України закуплено безпілотні системи, які мали негативні оцінки щодо експлуатації та досвіду застосування.

Кошти від штрафних санкцій за результатами претензійно-позовної роботи на суму 111,1 млн грн не були перераховані до державного бюджету Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".

Для усунення ідентифікованих Рахунковою палатою невідповідностей та недоліків сформовано відповідні рекомендації для Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".

Слід зазначити, що на дату завершення аудиту, за інформацією об’єктів контролю, усунення окремих виявлених недоліків та невідповідностей уже здійснено, а саме:

• Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" ухвалило рішення про повернення з 1 вересня 2025 року до державного бюджету коштів, що надійшли як проценти, нараховані на суму попередньої оплати від неналежного виконання постачальниками зобов’язань, які в загальній сумі 152 млн грн перераховано до державного бюджету;

• штрафні санкції за невиконання умов державного контракту в сумі 3,5 млн грн нараховані, пред’явлені та перераховані постачальником на рахунок "Агенції оборонних закупівель";

• "Агенція оборонних закупівель" врегулювала укладення додаткових угод до державних контрактів у частині зазначення їх підстав та обґрунтування;

• "Агенція оборонних закупівель" як служба державного замовника забезпечила організацію функцій внутрішнього контролю шляхом сформованої відповідної штатної та організаційної структури, яка дасть змогу забезпечити функцію внутрішнього контролю та управління ризиками, та затвердила План контрольних заходів внутрішнього контролю на I півріччя 2026 року;

• дублювання функцій Головного управління логістики Генерального штабу Збройних Сил України і Командування Сил логістики Збройних Сил України усунуто.

ВИСНОВКИ

За результатами виконаної роботи Комісія дійшла таких висновків.

1. Щодо використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди

Відповідно до аудиту Рахункової палати планування, фінансування та реалізація заходів із створення та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд здійснювалися фрагментарно, без належного системного та програмного підходу, що негативно вплинуло на результативність і використання бюджетних коштів, і самого будівництва.

• державний програмний документ довгострокового розвитку ухвалено лише наприкінці 2024 року;

• не було єдиного механізму стратегічного планування, координації та контролю.

У зв’язку з вищезазначеним Комісія пропонує:

1) Кабінету Міністрів України розробити проект нормативно-правового акта про компенсаційні механізми за пошкодження та знищення об’єктів рухомого майна при виконанні робіт з будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд внаслідок збройної агресії російської федерації;

2) Міністерству оборони України здійснити актуалізацію (перевірку) збудованих фортифікаційних споруд з метою встановлення їхнього фактичного стану та готовності для використання за призначенням, постановки на оперативний облік.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

2. Щодо здійснення оборонних закупівель за тиловим напрямом забезпечення Збройних Сил України

Відповідно до аудиту Рахункової палати на продовольче та речове забезпечення Збройних Сил України Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" було передбачено лише 44,5 % потреби, на паливно-мастильні матеріали - 73 % потреби. Як наслідок, Збройні Сили України функціонували за рахунок часткового проїдання запасів, які істотно зменшилися. При цьому через хибні розрахунки та недоліки у плануванні 400 млн грн бюджетних призначень Міністерства оборони України залишилися невикористаними.

У зв’язку з вищезазначеним Комісія пропонує:

1) Кабінету Міністрів України розробити та затвердити нормативно-правовий акт щодо порядку документального підтвердження нагальної потреби в оборонних закупівлях;

2) Міністерству оборони України:

• розробити і затвердити критерії оцінювання діяльності Державного підприємства "Державний оператор тилу" з урахуванням впливу на забезпечення Збройних Сил України;

• з метою усунення дублювання функцій та повноважень оптимізувати структуру і чисельність підрозділів тилових закупівель;

• впровадити єдину автоматизовану систему логістичного забезпечення на всіх рівнях, забезпечити повне використання Інформаційно-комунікаційної системи "Управління логістичним розвитком" та ІКС "DOT Chain";

• провести аналіз чинних технічних специфікацій на речове майно з урахуванням потреб бойових підрозділів, оновити застарілі вимоги та вилучити непридатні до виконання.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

3. Щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у період 2022 рік - I квартал 2024 року

з порушенням вимог нормативно-правових актів - 3365 млн грн;

з порушенням власних розпорядчих документів - 474 млн грн,

внаслідок чого недоотримано державним бюджетом 199 млн грн (розрахунково).

Під час аудиту Рахункова палата усунула завищення вартості закупівель на 3339 млн грн.

У результаті аудиту виявлено такі недоліки:

• 7 договорів на 474 млн грн укладено без проведення маркетингових досліджень;

• здійснено закупівлі на 2741 млн грн без належної калькуляції витрат;

• до ціни безпілотних систем неправомірно включено витрати на навчання операторів на 143 млн грн;

Постанова № 256 містить норми, що створюють підвищені ризики формування економічно необґрунтованої (завищеної) вартості безпілотних літальних апаратів та обмеження контролю держави за ціноутворенням під час закупівель, а саме:

У зв’язку з вищезазначеним Комісія пропонує Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити розроблення та затвердження державного стратегічного документа у сфері оборонних закупівель безпілотних систем з визначенням єдиних підходів до планування потреб, формування тактико-технічних вимог та координації діяльності замовників сектору безпеки і оборони;

2) забезпечити нормативне врегулювання контролю за ціноутворенням у сфері оборонних закупівель безпілотних систем з метою запровадження прозорих механізмів формування цін та мінімізації ризиків їх завищення.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

4. Щодо проведеного Рахунковою палатою аудиту відповідності на тему: "Закупівля безпілотних систем"

Основні питання проведеного аудиту:

2. Дотримання вимог нормативно-правових актів при плануванні оборонних закупівель безпілотних систем.

3. Дотримання вимог нормативно-правових актів при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем.

4. Дотримання умов державних контрактів про закупівлі безпілотних систем при їх виконанні.

У зв’язку з вищезазначеним Комісія пропонує:

1) Міністерству оборони України:

• розробити єдиний механізм формування потреби у безпілотних системах як складову методології формування потреби Збройних Сил України в озброєнні, військовій техніці та матеріально-технічному забезпеченні з адаптацією до умов воєнного стану;

• визначити та затвердити стандартизовану форму документа, що передбачатиме ключові параметри для безумовної ідентифікації предмета потреби та умов постачання, зокрема тактично-технічні характеристики, модифікацію, комплектацію, строки, місце та умови поставки, вимоги до особливостей та сумісності;

• визначити критерії пріоритетності закупівель безпілотних систем, що відображатимуть ключові параметри впливу на спроможність Збройних Сил України виконувати бойові завдання (рівень дефіцитності, строки постачання, внесок в ураження, прогнози втрат, невідкладність потреби, рівень співвідношення вартості до потенціалу ураження, рівень впливу на спроможність);

• розробити механізм автоматичного врахування донесень про забезпечення Збройних Сил України озброєнням, військовою (спеціальною) технікою, боєприпасами та матеріально-технічним забезпеченням за закріпленою номенклатурою у моделі потреби;

• створити єдину інтегровану інформаційну систему, що відображатиме потреби, вартість, строки поставок, їх пріоритетність та наявний фінансовий ресурс і пов’язуватиме їх із планами закупівель та управління контрактами на постачання (розроблення, модернізацію, ремонт) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військово-технічного майна і послуг для Збройних Сил України;

• розробити та затвердити порядок перегляду (актуалізації) орієнтовної вартості предмета закупівлі;

• запровадити єдиний механізм збирання, аналізу та оперативного доведення інформації про ефективність експлуатації безпілотних систем до підрозділів, відповідальних за визначення потреби та закупівлю;

2) Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель":

• розробити та затвердити порядок визначення переможців для укладення державних контрактів з урахуванням специфіки висновку про спроможність підприємства поставити (виготовити) безпілотні системи;

• посилити внутрішній контроль за станом здійснення процедур закупівель безпілотних систем, укладення договорів на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, контролю за виконанням договорів.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

5. Щодо структури Рахункової палати, підрозділ якої здійснює контроль (аудит) використання коштів Державного бюджету України у сфері національної безпеки і оборони

В умовах повномасштабної російської агресії, що триває вже понад чотири роки, видатки на національну безпеку і оборону 2025 року перевищили 60 % загальних видатків Державного бюджету України і мають тенденцію до подальшого зростання.

Питання контролю за використанням коштів у сфері національної безпеки і оборони у Рахунковій палаті забезпечує Управління контролю у сфері безпеки, оборони та військово-промислового комплексу (далі - Управління) у складі Департаменту контролю (аудиту) у сфері оборони, безпеки, судочинства, правоохоронної діяльності та юстиції. Штатна чисельність Управління становить 31 штатну одиницю, із яких 16 посад є вакантними, діяльність Управління забезпечують 15 працівників (1,8 % штатної чисельності Рахункової палати).

У зв’язку з вищезазначеним Комісія рекомендує Рахунковій палаті організаційно та кадрово зміцнити Управління, пріоритетно посиливши його структуру та спроможність відповідно до ризиків та загроз сьогодення, особливої важливості напряму діяльності, його актуальності, кількості відповідних розпорядників та обсягу коштів державного бюджету, що підлягають контролю.

Результати голосування:

"За" - 11.

"Проти" - 0.

"Утрималися" - 0.

ПРОПОЗИЦІЇ

З огляду на те, що Комісією впродовж її діяльності розглянуто питання, що належать до основних завдань, визначених постановою Верховної Ради України від 27 березня 2025 року № 4338-IX, Комісія вважає за необхідне:

1. Заслухати і обговорити звіт Комісії про виконану роботу на пленарному засіданні Верховної Ради України.

2. Верховній Раді України взяти до відома звіт Комісії.

3. Направити звіт Комісії та висновки до нього Президентові України, Прем’єр-міністрові України.

4. Направити звіт Комісії та висновки до нього до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Рахункової палати для реагування згідно із законом.

5. Органам державної влади та іншим державним органам, зазначеним у пункті 4, у місячний строк поінформувати Верховну Раду України про результати опрацювання звіту Комісії.

6. Оприлюднити звіт Комісії на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

7. Припинити повноваження Комісії.