Згідно ст. 212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюються за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Попередні судові інстанції невірно застосували до виниклих правовідносин норми цивільного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 417 ЦК України ( 435-15 ), оскільки правовідносини у даній справі регулюються нормами земельного законодавства, а відповідно ст. 413 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для забудови виникає на підставі договору (або заповіту).
Суди не з'ясували на підставі яких правовстановлюючих документів відповідач користувався спірною ділянкою.
Таким чином судами порушені вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) щодо повного, об'єктивного дослідження в судовому засідання матеріалів справи, що не дає можливості касаційній інстанції перевірити надану юридичну оцінку всім обставинам справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості досліджувати обставини справи і докази в суді касаційної інстанції і тому прийняті судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Під час повторного розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене вище, усунути зазначені недоліки, з'ясувати всі обставини справи, надати їм належну юридичну оцінку і винести законне, обгрунтоване рішення, керуючись нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Прокурора міста Луцька в інт. держави в особі Луцької міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 08.08.06 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.06 у справі N 4/57-77 - скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов В.Цвігун