У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
електричний зв'язок - передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;
поштовий зв'язок - приймання, обробка, перевезення та доставка письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних та юридичних осіб щодо грошових переказів, банківських операцій;
розподіл смуг радіочастот - визначення в Національній таблиці розподілу радіочастот смуг радіочастот з метою їх застосування однією чи кількома службами радіозв'язку, радіонавігації або радіоастрономії;
виділення радіочастоти або радіочастотного каналу - запис певного частотного каналу в узгодженому плані, прийнятому відповідним органом;
присвоєння радіочастоти або радіочастотного каналу - дозвіл на використання конкретної радіочастоти або смуги;
засоби зв'язку - технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку;
споруди зв'язку - будівлі, вежі, антени, повітряні і кабельні лінії, проміжні та кінцеві пристрої ліній зв'язку, поштові шафи та інші пристрої, що використовуються для організації поштового або електричного зв'язку;
мережа зв'язку - сукупність засобів та споруд зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну;
мережа зв'язку загального користування - мережа зв'язку, що експлуатується підприємствами та об'єднаннями зв'язку для забезпечення потреб в послугах зв'язку усіх споживачів;
відомча мережа зв'язку - мережа зв'язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення власних потреб;
мережа спеціального зв'язку - мережа зв'язку, яка забезпечує обмін інформацією з обмеженим доступом; ( Статтю 1 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом N 2919-III ( 2919-14 ) від 10.01.2002 )
мережа технологічного зв'язку - відомча мережа зв'язку для обміну інформацією з метою забезпечення технологічних процесів у виробничій діяльності;
мережа зв'язку подвійного призначення - мережа зв'язку, що експлуатується юридичною або фізичною особою для задоволення власних потреб та надання на умовах ліцензування послуг усім споживачам послуг зв'язку;
єдина національна система зв'язку - сукупність мереж зв'язку загального користування, відомчих та подвійного призначення, які забезпечують задоволення потреб споживачів (підприємств, установ, організацій, населення та інших) у послугах зв'язку;
первинна мережа зв'язку - сукупність лінійних та станційних споруд, які утворюють мережу типових каналів передачі та типових трактів;
місцева первинна мережа зв'язку - частина первинної мережі зв'язку, обмежена територією міста та його приміською зоною або адміністративного району;
державна система урядового зв'язку - система спеціального зв'язку, яка забезпечує передачу інформації, що містить державну таємницю, і функціонує в інтересах управління державою в мирний та воєнний час;
підприємство (оператор) зв'язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку;
( Абзац дев'ятнадцятий статті 1 виключено на підставі Закону N 1869-III ( 1869-14 ) від 13.07.2000 )
власник засобів, споруд або мереж зв'язку - юридична або фізична особа, яка є суб'єктом права власності відповідно на засоби, споруди або мережі зв'язку;
поштова марка - державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку, виготовлений друкарським способом, з художнім зображенням та зазначенням його номінальної вартості;
послуга зв'язку - продукт (результат) діяльності оператора зв'язку, спрямований на задоволення потреб споживачів.