У Документі Копенгагенської наради Конференції з людського виміру НБСЄ від 29 червня 1990 року саме вільні вибори віднесені його учасниками до "числа елементів справедливості, що істотно необхідні для повного вираження гідності, властивої людській особистості, та рівних і невід’ємних прав усіх людей", а волевиявлення людей на вільних, чесних, періодичних непідроблених виборах визнається основою легітимності влади.
Відповідно до Пояснювальної доповіді Кодексу належної практики у виборчих справах, ухваленої Венеціанською комісією 18 - 19 жовтня 2002 року, вільне голосування охоплює два різні аспекти: вільне формування виборцем своєї думки й вільне вираження цієї думки, тобто вільна процедура голосування й точна оцінка отриманих результатів.
У зазначеному документі окрему увагу приділено питанням безпеки проведення виборів і запобіганню вчинення правопорушень. Зокрема встановлено, що вільному формуванню думок виборців можуть перешкоджати дії фізичних осіб, що намагаються, наприклад, підкупити виборців: такій практиці держава зобов’язана запобігати або належним чином за неї карати; виборці повинні бути захищені від залякування або обмежень, які б їм перешкоджали голосувати або віддавати свій голос відповідно до своїх намірів, хоч би від кого такі погрози виходили; держава зобов’язана припинити будь-які порушення в ході виборів; законодавство повинно передбачати на випадок інцидентів втручання сил правопорядку.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, вказаним та іншими законами України.
Згідно зі статтею 61 Закону Центральна виборча комісія наділена єдиним засобом правового впливу на кандидата в народні депутати України у випадках порушення ним установлених Законом обмежень та заборон щодо ведення передвиборної агітації, яким є оголошення попередження.
При цьому Комісія може оголосити кандидату в народні депутати України попередження за підкуп виборців або членів виборчих комісій самим кандидатом або іншою особою за дорученням кандидата лише за умови попереднього встановлення відповідного факту судом при розгляді виборчого спору. Наявність такого судового рішення є обов’язковою умовою і для оголошення кандидату попередження за непрямий підкуп виборців - надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови що вартість таких товарів не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати) робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, яка висунула кандидата в депутати, або посадова особа такої партії.
Однак рішень судів, які встановлюють зазначені факти, під час виборчого процесу проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 205 (Чернігівська область), до Центральної виборчої комісії не надходило. Відтак у Комісії немає правових підстав для прийняття рішень у порядку, передбаченому пунктами 1 та 2 частини другої статті 61 Закону.
Центральна виборча комісія також відзначає, що кількість попереджень, які може бути оголошено окремому кандидату в народні депутати України під час виборчого процесу, Законом не обмежена. Будь-яка кількість оголошених кандидату в народні депутати України попереджень не є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації такого кандидата.
Таким чином, у разі порушення кандидатом у народні депутати України встановлених законом обмежень та заборон щодо ведення передвиборної агітації оголошення попередження як спосіб правового реагування Центральної виборчої комісії на відповідні правопорушення не є достатнім та ефективним засобом їх запобігання та припинення.
Водночас законодавством України за аналогічні та інші правопорушення під час виборчого процесу встановлено як адміністративну (статті 212 - 7 - 212 - 20 Кодексу України про адміністративні правопорушення), так і кримінальну (статті 157 - 160 Кримінального кодексу України) відповідальність. Відповідні засоби правового впливу та реагування є інструментами виконання правоохоронними органами покладених на них законами України завдань. Законодавство України зобов’язує саме правоохоронні органи захищати законні інтереси держави та права громадян, запобігати правопорушенням та припиняти їх.
Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про міліцію" основними завданнями міліції є, зокрема, забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, а також запобігання правопорушенням та їх припинення.
За змістом статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
При цьому нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, покладається на прокуратуру (стаття 2 Закону України "Про прокуратуру").
Враховуючи викладене, з метою забезпечення реалізації та захисту виборчих прав громадян України, відповідно до статей 3, 5, 8, 38, 70, 71, 76 Конституції України, статей 3, 5, 6, 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України", керуючись статтями 2, 11 - 13, частиною першою статті 16, пунктами 1 - 4, 9, 13 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє :
1. Звернутися до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України для вжиття ними вичерпних заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням під час організації підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 26 липня 2015 року в одномандатному виборчому окрузі № 205 (Чернігівська область), припинення таких правопорушень, а також щодо забезпечення правопорядку та безпеки виборців і членів виборчих комісій під час голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування у вказаному окрузі.
2. Копії цієї постанови надіслати Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Генеральній прокуратурі України.
3. Цю постанову оприлюднити на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Голова
Центральної виборчої комісії
М.ОХЕНДОВСЬКИЙ