Державну реєстрацію земельних ділянок здійснює Центр при Держкомземлі України на підставі положення про реєстрацію землеволодінь та землекористувань, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах N 144 ( z0811-01 ) від 23.08.2001 року, відповідно до вимог ст. 202 Кодексу ( 2768-14 ).
Господарський суд правовий режим земель, виділених під мисливські угіддя не з'ясував, відомості із книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю постійного користування землею із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок не витребував і не дослідив.
Висновок касаційного суду в тому, що постійним користувачем оскаржених угідь є Ізмаїльський Держлісгосп зроблено з перевищенням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не відповідає фактичним обставинам справи, а застосовані норми матеріального права до спірних відносин є помилковими.
Таким чином, незаконні судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу ТОВ "Ренійські плавні" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 15.10.2003 року та рішення господарського суду Одеської області від 2.07.2003 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.