Про зобов'язання відвантажити сировину і відшкодувати шкоду

Постанова від 2007-06-26 № 17/3372 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2007 Справа N 17/3372

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.П. - головуючого, Мележик Н.І., Плюшка І.А., за участю представників сторін: позивача - Мірошниченко О.В., директора, відповідача - Клименка Р.Ю. дов. N 3 від 25.06.2007 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ "Подільські товтри" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року у справі господарського суду Хмельницької області за позовом ТОВ "Промтехгірмаш" до ВАТ "Подільські товтри" про зобов'язання відвантажити сировину і відшкодувати шкоду, УСТАНОВИВ:

У червні 2006 року ТОВ "Промтехгірмаш" звернулось до суду з позовом до ВАТ "Подільські товтри" про зобов'язання відвантажити щебінь вапняковий у розмірі 52 залізничних полувагонів і відшкодувати втрачену вигоду в сумі 40725 гривень 36 коп.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 листопада 2006 року позов задоволено частково.

Відповідача зобов'язано відвантажити щебінь у розмірі 3572,4 тн. У решті позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ВАТ "Подільські товтри" просить скасувати судові рішення і припинити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 79 ГК України ( 436-15 ), ст. 84 ЦК України ( 435-15 ), порушення судом ст.ст. 4-3, 33 ГПК України ( 1798-12 ).

Зазначає, що суд залишив поза увагою ту обставину, що позивач у своїх вимогах вийшов за межі договору.

Наполягає на тому, що договір припинив свою дію фактично за погодженням сторін, тому що відповідач повернув кошти передоплати, а позивач їх прийняв, тобто, сторони завершили всі взаєморозрахунки.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 7 січня 2005 року між сторонами було укладено договір N 07/01/05 на поставку каміння вапнякового.

Сторони визначили ціну товару в розмірі 16 гривень 60 коп. за 1 тн з ПДВ, а загальну суму договору визначили в розмірі 59301 гривня 66 коп.

Вказані кошти позивач перерахував відповідачу повністю в якості передоплати.

Задовольняючи позов частково, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання з поставки каміння вапнякового на суму передоплати.

Однак, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Так, суд в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 і 105 ГПК України ( 1798-12 ) не перевірив в повному обсязі доводи відповідача щодо припинення зобов'язань за договором завершенням взаєморозрахунків і не з'ясував, чи прийняв позивач повернені кошти передоплати і чи оплачено товар на момент вирішення спору відповідно до вимог договору.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року і рішення господарського суду Хмельницької області від 15 листопада 2006 року.

Справу передати до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т.Козир

Судді Н.Мележик І.Плюшко