ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2008 Справа N 13/70
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.09.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. - головуючого Заріцької А.О., Хандуріна М.І.
розглянувши УПФУ в Новозаводському районі касаційну скаргу м. Чернігова
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008
у справі N 13/70
господарського суду Чернігівської області
за позовом УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова
до 8 навчального центру державної спеціальної служби транспорту
третя особа, яка не Адміністрації Державної спеціальної заявляє самостійних служби транспорту вимог на предмет спору, на стороні відповідача
про зобов'язання продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення
за участю представників сторін:
від відповідача Борисович О.В.
від Адміністрації Войнілович Г.В. Державної спеціальної служби транспорту
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31.01.2008 (суддя: Фетисова І.А.) залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту.
На вказану ухвалу Управлянням Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (надалі - УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова) подана апеляційна скарга, у прийнятті якої ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 (судді: Кондес Л.О. - головуючий, Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) відмовлено з огляду на те, що зазначена ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою апеляційної інстанції, УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме: статей 8, 124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статті 4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
У відзивах на касаційну скаргу відповідач та Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту просять залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду, до прийняття судом рішення, 8 навчальний центр державної спеціальної служби транспорту у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) звернувся до господарського суду Чернігівської області з клопотанням від 21.01.2008 N 93, в якому просив залучити у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, адміністрація також звернулася із заявою до суду першої інстанції про залучення її в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Указані клопотання господарським судом Чернігівської області задоволені - ухвалою від 31.01.2008 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту.
Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 вказаного кодексу) ( 1798-12 ). Така третя особа виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) така третя особа може бути притягнута до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Зокрема, такі випадки встановлені частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом ( 1798-12 ) та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
А відтак, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Оскарження ухвали, винесеної у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), чинним процесуальним законодавством не передбачено.
Отже, Київський апеляційний господарський суд, відмовляючи ухвалою від 27.02.2008 у прийнятті апеляційної скарги УПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова на ухвалу суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 27, 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), дійшов правильного висновку з урахуванням вищезазначених приписів чинного законодавства.
На підставі викладеного, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ( 1798-12 ) ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу УПФУ в Новозаводському районі м.Чернігова - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008 у справі N 13/70 - залишити без змін.
Головуючий: І.Ю.Панова
Судді: А.О.Заріцька М.І.Хандурін