ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2005 Справа N 6/603
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.09.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: [...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства "Комунальник" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2004 року у справі N 6/603 за позовом Підприємства "Комунальник" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора N 1" Петровського району м. Донецька, треті особи: Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" та Представництво Фонду державного майна України в м. Донецьку про зобов'язання повернути поліпшення орендованого майна, УСТАНОВИВ:
У жовтні 2002 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача про зобов'язання передати здійснені поліпшення орендованого майна або про стягнення грошових коштів у сумі 395 446,67 грн. витрачених на поліпшення зазначеного майна, посилаючись на те, що поліпшення орендованого майна ним було здійснене за згодою останнього, а після визнання судом недійсним договору оренди відповідач відмовився укладати новий договір.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги, і просив зобов'язати відповідача передати йому здійснені поліпшення орендованого майна у вигляді окремих будівель.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2004 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третіх осіб до суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між Державним підприємством Петровським управлінням житлово-комунального господарства і позивачем були укладені договори N 8 від 01.01.1995 року, умовами якого передбачена передача в оренду Петровським управлінням житлово-комунального господарства м. Донецька (орендодавець) позивачу (орендатор) нежитлових приміщень для користування під контору, гаражі, площею 95 кв. м. по вул. Маркіна, 1 у м. Донецьку строком по 31.12.1995 року.
Оплата за оренду приміщення здійснюється за розцінками , що затверджені виробничим об'єднанням "Донецьквугілля", на балансі якого знаходиться будівля (п. 1 додаткових умов до договору N 8).
Договір N 8 від 01.01.1995 року на оренду нежитлового приміщення пролонговано сторонами з 01.01.1996 року до 31.12.1996 року, до моменту передачі житлового фонду на баланс Комунгоспу місцевих рад м. Донецька.
01.01.1999 року між Державним підприємством Петровським управлінням житлово-комунального господарства та Підприємством "Комунальник" укладено договір N 8, умовами якого передбачено передачу орендодавцем (Державним підприємством Петровським управлінням житлово-комунального господарства) орендатору (Підприємству "Комунальник") в оренду державного майна - нежитлового приміщення площею 457,9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Донецьк-22, вул. Маркіна, 1 та м. Донецьк-10, пл. Перемоги, 20, строком до 31.12.1999 року.
Згідно з п. 6.4 цього договору при відсутності заяви однієї з сторін про припинення чи зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені цим договором.
Вступ орендатора у володіння та користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі вказаного майна. (п. 2.2, п. 4.2.4 договору N 8).
Рішенням арбітражного суду Донецької області від 13.09.2000 року N 10/52пд визнано недійсним договір N 8 від 01.01.1999 року на підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) у зв'язку з укладенням зазначеного договору без згоди представництва Фонду державного майна України в м. Донецьку.
Відповідно до наказу від 29.12.2000 року Управління житлового господарства Донецької міської ради створено Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора N 1" Петровського району м. Донецька, яке є правонаступником Державного підприємства Петровське управлінням житлово-комунального господарства в частині розподільчого балансу з підпорядкуванням його управлінню житлового господарства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2001 року у справі N 35/21 частково задоволені вимоги донецького виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Донецьквугілля" Петровського УЖКГ до Підприємтсва "Комунальник" про звільнення останнім в одномісячний термін нежитлових приміщень загальною площею 369,7 кв. м., розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Маркіна, 1.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.2001 року у справі N 10/353-В відмовлено у позові Підприємству "Комунальник" про встановлення права власності на нежитлові приміщення загальною площею 369,7 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Маркіна, 1.
Відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) факти, встановлені рішеннями господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, вищенаведеними рішеннями господарського суду Донецької області встановлено факт відсутності у Підприємтсва "Комунальник" доказів наявності у нього права на спірні приміщення.
До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано доказів надання орендодавцем згоди на поліпшення орендованого майна, та проведення поліпшення орендованих приміщень у вигляді окремих будівель і технічної документації, згідно якої було здійснено їх будівництво.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог та обґрунтовано відмовив у позові, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Підприємства "Комунальник" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2004 року - без змін.