ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2007 Справа N 30/197-07
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
скаржника - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровський виробничий комбінат Національної спілки театральних діячів України"
на ухвалу від 18.05.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі N 30/197-07
за позовом Дніпропетровської міської ради
до КП "Дніпропетровський виробничий комбінат"
про зобов'язання передати будівлі
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 (суддя Євстигнеєва Н.М.), винесеною на підставі ст. 64 ГПК ( 1798-12 ), порушено провадження у справі N 30/197-07 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою 18.05.2007 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Шуба І.К., Кузнецова І.Л., Прокопенко А.Є.) відмовив в прийнятті апеляційної скарги Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровський виробничий комбінат Національної спілки театральних діячів України" на підставі ст.ст. 64, 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Підприємство об'єднання громадян "Дніпропетровський виробничий комбінат Національної спілки театральних діячів України" (далі - підприємство) у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2007 і припинити провадження у справі, оскільки вважає, що відповідно до ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) всі ухвали господарських судів підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з наступних підстав.
На спірні процесуальні правовідносини, пов'язані з винесенням судом першої інстанції ухвали, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та правомірністю відмови суду апеляційної інстанції у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу, поширюється дія ст. 64 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), що враховано судом апеляційної інстанції.
В зв'язку з цим колегія відхиляє безпредметні загальні посилання скаржника на ч. 2 ст. 55, 124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ), якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Адже, в даному випадку судом першої інстанції винесено саме ухвалу про порушення провадження у справі, а не прийнято рішення по суті спору (задоволення позову повністю чи частково, відмова в позові повністю чи частково).
Однак, наявні заперечення скаржника зводяться до помилкового ототожнення ухвал та рішень господарських судів (ст. 84 Господарського процесуального кодексу України) ( 1798-12 ) без врахування тих обставин, що згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов, які є окремими процесуальними документами.
Не заслуговують на увагу посилання відповідача на гарантування статтею 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) права кожного на оскарження всіх без винятку судових рішень (в т.ч. і ухвал), оскільки пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Тобто чітко зазначено про можливість апеляційного оскарження саме рішень суду, а не ухвал, які винесені з процесуальних питань.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Проте, статтею 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачено можливість оскарження в апеляційному чи касаційному порядку ухвал про порушення провадження у справі.
Отже, виходячи з системного аналізу змісту ст. 64 та ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) зазначена вище ухвала від 10.04.2007 є такою, що взагалі не підлягає апеляційному оскарженню.
Зважаючи на відсутність нормативних підстав для оскарження ухвали від 10.04.2007 у даній справі, касаційна інстанція визнає правомірною відмову суду апеляційної інстанції в прийнятті до розгляду апеляційної скарги підприємства на цю ухвалу.
Таким чином підстави для скасування оскаржуваної ухвали від 18.05.2007 відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2007 у справі N 30/197-07 залишити без змін, а касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Дніпропетровський виробничий комбінат Національної спілки театральних діячів України" - без задоволення.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов В.Цвігун