Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що відповідно до ч.1 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч.1, 3 ст. 93 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.
З урахуванням наведеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає підставним висновок попередніх судових інстанцій про те, що Рішення від 28.08.02 щодо укладення довгострокового договору належним чином виконано не було, оскільки в порушення його вимог Договір від 20.12.02 було укладено лише на 4 роки 8 місяців, а отже, відповідно до положень чинного законодавства такий договір є короткостроковим.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно вимог ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Доводи скаржника про те, що Товариством не було дотримано порядок поновлення договору оренди, колегією суддів Вищого господарського суду України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом даного спору є внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Ради, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.
Постанову від 05.10.05 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі N 28/209-06 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Судді Г.Савенко І.Ходаківська