Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.
У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:
1) найменування та місцезнаходження зернового складу, що прийняв зерно на зберігання;
2) поточний номер складського свідоцтва за реєстром складських документів складу;
3) найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи;
4) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, а за необхідності - якісні характеристики зерна;
5) строк, на який прийнято зерно на зберігання, якщо такий строк встановлюється, або ж вказівка, що зерно прийнято на зберігання до запитання, у межах дії сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, виданого зерновому складу;запитання;
{ Пункт 5 частини другої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1193-VII ( 1193-18 ) від 09.04.2014 }
6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок оплати зберігання;
7) дата видачі складського свідоцтва;
8) підпис уповноваженої особи та печатка зернового складу.
Якщо зерно приймається на зберігання зі знеособленням, то в обох частинах подвійного складського свідоцтва на зерно робиться відповідний запис.
У разі отримання кредиту за заставним свідоцтвом обидві частини подвійного складського свідоцтва на зерно повинні містити найменування (ім'я) і місцезнаходження (місце проживання) юридичної особи (громадянина), що видала кредит, дату видачі й розмір кредиту, умови, на яких він виданий, і підпис уповноваженого працівника юридичної особи (громадянина), завірений печаткою юридичної особи (нотаріусом). Термін видачі кредиту не повинен перевищувати терміну зберігання зерна.
Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.