4.1. Майно держпідприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі.
4.2. Майно держпідприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, держпідприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту.
4.3. Джерелами формування майна держпідприємства є:
- майно, передане йому органом державного управління в особі галузевого міністерства (держкомітету);
- доходи, одержані від реалізації послуг, робіт та продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;
- доходи від цінних паперів;
- кредити банків та інших кредиторів;
- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
- придбання майна іншого підприємства, організації, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.
4.4. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, закріплених за держпідприємством, здійснюється за погодженням з галузевим міністерством (держкомітетом) у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції держпідприємства і є державною власністю.
4.5. Держпідприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів його структурних підрозділів, філій, а також нежилих приміщень) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу.
4.6. Збитки, завдані держпідприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються держпідприємству за рішенням суду або арбітражного суду.